Жумадилов сэкономил деньги на медзакупках, покупая неликвидный ширпотреб из Китая

 

Глава ГП «Медзакупки Украины» Арсен Жумадилов хвастается, что в прошлом году он смог сэкономить государственные  деньги на тендерах и закупить товары дешевле международных организаций, притянутых в Украину Ульяной Супрун. Но анализ покупок Жумадилова указывает на то, что это не рыночная экономия, а скупка никому не нужного китайского ширпотреба и просрочки. 

«Лайфхак Жумадилова» особо заметен на примере закупки томографов для Украины. Как писал в конце года телеграмм- канал «Резидент», Жумадилов организовывал закупку томографов Phillips с китайскими комплектующими. 

«Нидерландская компания поставит в Украину топографов на 15 млн гривен, которые собраны для бедных и отсталых стран Азии и Африки из дешевых деталей. Но при этом Жумадилов согласился на европейский ценник. В итоге в Украину завезут китайские томографы от компании Philips, но по стоимости они обойдутся бюджету как оригинальные», - рассказывают источники «Резидента» в ГП «Медзакупки Украины».

Дальше »

Российские спецслужбы развернули информационную кампанию по подрыву изнутри ПЦУ

В отношении ПЦУ российские спецслужбы, через марионеточные структуры в Украине развернули масштабную информационную кампанию по дискредитации и подрыву изнутри.

Фото: patriarchia.ru

Нынешний 2021-й год начался с ряда, неоспоримо организованных гибридной российской стороной информационно-психологических операций против Украины. И если в значительной мере о них, имеющих политический и социально-общественный подтекст, говорят многие эксперты, то про ИПСО направленные против немаловажного столпа независимости Украины, церкви, зачастую умалчивают, ибо не трендовая тема.

Между тем, РПЦ, пронизанная вдоль и поперек ФСБ и СВР РФ, не оставляет ни на мгновение попыток реваншировать, после провальной кампании по предотвращению получения Украиной Томоса об автокефалии и становления ПЦУ. Причём, эти реваншистские попытки были направлены на протяжении всех этих лет не только против Украины, но и непосредственно против Вселенского патриарха, с намерением расколоть православный мир с созданием своего, особого, высокодуховного островка на 1/9-й суши.

Фактически, потерпев поражение по всем фронтам, потратив колоссальные ресурсы и не добившись существенных результатов, а так же погрязнув во внутренней конфронтации, РПЦ и непосредственно её агенты влияния в Украине, при прямой поддержке российских спецслужб, развернули новую кампанию по дискредитации ПЦУ.

Так, при непосредственном использовании медийных ресурсов группы ОПЗЖ до их закрытия, а так же ряда информационных площадок контролируемых РПЦвУ и главное информационное орудие – блогера Анатолия Шария, находящегося под прямым покровительством спецслужб РФ, РПЦ с начала этого года развернула кампанию точечных информационных ударов по ПЦУ, призванных подорвать церковь изнутри и внести раскол в ее ряды.

В данном случае имеются ввиду, как прямые угрозы представителей партии Шария и их лидера Анатолия епископу ПЦУ Анатолию (Кулику), так и распространение в открытых источниках неких анонимных писем с предложением о смещении митрополита Переяслав-Хмельницкого и Вишневского Православной церкви Украины Александра (Драбинко) – одного из двух иерархов Москоаского патриархата, участвовавших в Объединительном Соборе, созванным в 2018 году в Софии Киевской Вселенским Патриархом Варфоломеем.

Фактически, против ПЦУ сейчас проводится классическая операция российских спецслужб, цель которой заключается в дезорганизации, дискредитации и впоследствии – расколе той структуры, организации или целиком страны, против которой направлена операция. И используются в данном случае как распространение фейков, так и манипуляции, а так же метод подметных писем (смешение правдивой информации с элементами ложной, для искажения общего восприятия).

В настоящее время данное ИПСО представляет собой лишь начальную стадию, которой развиться до нужных масштабов не позволяют ограничения в отношении телеканалов Виктора Медведчука, как известно, находящегося под прямым курированием российских спецслужб.

С другой стороны, очевидно, что это направление в раздираемом противоречиями самом РПЦ (борьба за власть патриарха Кирилла и митрополита Тихона), а так же после череды оглушительных провалов от Томоса ПЦУ до Амманского "сборища", выбрано было как наиболее оптимальное, при нынешних условиях. А это значит, что в ближайшее время количество информационных нападок на ПЦУ лишь возрастёт, и иметь они будут довольно таки радикальный характер. Ведь если для реализации политических провокаций необходим оплачиваемый человеческий ресурс, со средней ставкой 200 гривен в час, то в случае с филиалом РПЦ в Украине – РПЦвУ, у них достаточно серьезный бесплатный потенциал.

И даже помимо этого потенциала, есть немало псевдопатриотических организаций, получающих финансирование из России, которые могут осуществить провокацию вызывающую общественное порицание и негодование, что вполне соответствует дискредитационному направлению данной ИПСО.

Кроме того, данная активизация ИПСО российских спецслужб на религиозном плацдарме связана с будущим визитом Вселенского Патриарха Варфоломея в Украину, что станет еще одним мощным и непоправимым ударом для позиций РПЦ – как одной из метастаз "русского мира" в Украине. Поэтому РПЦ и ее филиал в Украине, а также спецслужбы РФ будут делать все возможное и невозможное, чтобы данный визит сорвать.

Как говорится, предупреждён – защищён!

Источник: Одесский Курьер, Александр Коваленко

Дальше »

Главком ВСУ Хомчак и министр обороны Таран судятся, не разговаривают и сдают друг друга в ГБР и СБУ: война из-за контрактов Ил-76, закупки систем "Дзвін", "Фортеця", из-за медицины и другого военного бизнеса

Украина показала всему миру развал в управлении армией и неспособность военных руководителей и Верховного Главнокомандующего Владимира Зеленского компетентно управлять обороной страны во время войны. В это трудно поверить, но впервые в истории командование ВСУ через суд отказывается выполнять целую серию приказов министра обороны Андрея Тарана!

Согласно судебным реестрам, действующие руководители армии главнокомандующий ВСУ Руслан Хомчак, начальник Генштаба Сергей Корнийчук, экс-командующий Медицинскими силами Игорь Хоменко и командующий Воздушными силами Сергей Дроздов подали в суды против министра обороны Андрея Тарана. Офис президента и сам Владимир Зеленский неспособны решить конфликт и беспомощно наблюдают за ним уже много месяцев.

Но и это далеко не самое шокирующее. По данным Цензор.НЕТ, по материалам министра обороны Государственное бюро расследований открыло серию уголовных дел против командования ВСУ, расследуют коммерческую деятельность военной авиации, госзакупки на миллиарды гривен, которые, по мнению Минобороны, несут признаки коррупции либо некомпетентности.

А теперь, чтобы показать глубину пропасти: главком ВСУ Руслан Хомчак и министр обороны Андрей Таран с октября 2020-го не разговаривают и не поддерживают отношений. Во время совместных мероприятий Хомчак и Таран избегают даже здороваться на глазах своих подчиненных! Полное отсутствие контактов и неприкрытая ненависть друг к другу просто парализовала работу в руководстве обороны страны.

Впервые во время войны, министр и главком прекратили нормальную совместную работу, впервые Верховный Главнокомандующий равнодушно смотрит на полный паралич военного управления, не пытаясь исправить острейший кризис, впервые война стала вестись публично – в судах, впервые Министерство обороны и ВСУ показывают неспособность организовать элементарное взаимодействие! А какие же настоящие битвы ведут между собой МО и ВСУ в окопах Воздухофлотского?

Битва за спецфонд военно-транспортной авиации

12 января Окружной административный суд Киева вынес решение по иску Главнокомандующего ВСУ генерал-полковника Хомчака к Министерству обороны:

"Головнокомандувач Збройних Сил України ОСОБА_1 28.12.2020 звернувся до суду з даним позовом, в якому просить:

1) визнати протиправними дії посадових осіб Міністерства оборони України у ході проведення службового розслідування, призначеного наказом Міністерства оборони України від 21.11.2020 № 429, при складанні Акта службового розслідування від 26.11.2020 № 167дск та при прийнятті абзацу 2 пункту 1 та пункту 2 наказу Міністерства оборони України від 27.11.2020 № 12КП дск "Про результати службового розслідування";

2) визнати протиправними та скасувати абзац 2 пункту 1 та пункт 2 наказу Міністерства оборони України від 27.11.2020 № 12КП дск "Про результати службового розслідування".

По данным источников, иск Хомчака касается результатов служебного расследования, проведенного в ВСУ согласно приказу № 429 от 21.11.2020 министра Тарана о состоянии военно-транспортной авиации. По результатам расследования Таран запретил применение украинских военных транспортников ИЛ-76 МД в коммерческих целях. Таран обосновал запрет износом старых самолетов, произведенных в конце 80-х годов и недопустимостью расходовать ресурс военных самолетов на коммерческие цели. Министр также потребовал вообще убрать из перечня видов хозяйственной деятельности Воздушных сил ВСУ КВЭД 51.21 "грузовой авиационный транспорт".

Хомчак считает, что запрет на коммерческие рейсы лишает армию средств от контрактов, которые поступают в спецфонд. А коммерческие рейсы - это единственная возможность обеспечить налет пилотов и профинансировать топливо и ремонты самолетов, которые не обеспечивает бюджет Минобороны.

Главной причиной конфликта является коммерческий спецфонд, куда идут поступления от контрактов и возможность осуществлять коммерческие операции. Тема выгодная, прибыльная, генеральская. Механизм контроля – непрозрачный. По большому счету, не должно быть такого, что военные вообще распоряжались какими-то коммерческими фондами. Зарабатывать на госимуществе должны другие структуры Кабмина, а военные должны не бизнесом заниматься, а получать деньги от правительства. Это освободило бы вообще ВСУ и Минобороны от такого рода проблем. Но пока у нас существуют в силовых структурах коммерческие кормушки под разными предлогами, пока государство вместо правильного бюджетного планирования закрывает глаза на коммерческую деятельность силовиков, подобные скандалы и конфликты неизбежны. В результате министр запретил коммерцию в авиации, но денег на авиацию не появилось, поэтому главком подал на министра в суд! Хомчаку по военно-транспортной авиации в иске отказано. Будет ли апелляция - пока не ясно.

Битва за "Дзвін" и "Фортецю"

Однако это не единственный конфликт между Хомчаком и Тараном.

Министерство обороны выступило против дальнейшего финансирования целого ряда проектов, которые осуществляются многие годы по заявке ВСУ. Разборки идут буквально по десяткам проблем. Например, острейший кулуарный скандал вызвал отказ Минобороны финансировать дальнейшую разработку систем управления войсками "Дзвін", "Простір". Системы разрабатываются и финансируются много лет, на "Дзвін" ушло 700 миллионов гривен, "Простір" разрабатывается с 2010 года!

На конференции о проблемах создания Территориальной обороны военные показывали "Дзвін", установленный в штабе ТРО Сухопутных войск. Однако Министерство обороны по результатам аудита сделало вывод, что программа "Дзвін" не отвечает заданным параметрам и требует дополнительной проверки.

Основанием для такого решения стало особое мнение троих военнослужащих воинской части "Аэроразведка" - она продвигала свой проект системы управления войсками "Дельта", которая принимала участие в совместных маневрах с НАТО. Это особое мнение стало основанием для решения Тарана приостановить финансирование, и в 2020 году на "Дзвін" не потрачено ни копейки. Кто прав и кто виноват - без доступа к секретным материалам технических заданий и внедрения со стороны вывод сделать невозможно, необходим независимый экспертный анализ.

После этого Хомчак и командование ВСУ без всяких разумных оснований "Аэроразведку" уничтожили, в декабре объявлено о расформировании части. Один из основателей "Аэроразведки" Ярослав Гончар был вынужден уволиться из ВСУ вообще. Очевидно, что одной из причин расформирования является весьма примитивная месть за критику системы "Дзвін". Командование ВСУ без всяких разумных оснований блокирует развитие своего же проекта "Дельта".

По данным источников Цензор.НЕТ, расследование о вероятной коррупции в ВСУ при финансировании разработки систем управления войсками ведется в Государственном бюро расследований по представлению министерства обороны.

Теперь оценку программ разработки военного софта будут делать следователи - сами военные разобраться не сумели.

Еще одно уголовное дело, которое всплыло по результатам аудита Минобороны, – это система управления безопасностью военных объектов "Фортеця", которую также разрабатывают по заказу ВСУ. Военные потратили на систему более 400 миллионов и хотят потратить еще более 200 миллионов, но Минобороны не увидело, где же результаты выполнения первого этапа, и остановило платежи. Это также вызвало грандиозный скандал и это еще одна линия фронта между Хомчаком и Тараном.

В ближайшее время я также планирую более детально рассказать об аудите Минобороны и причинах критики систем "Дзвін", "Фортеця" и других проектов управления, и причинах расформирования "Аэроразведки". Здесь надо больше прозрачности и сравнения мнений с двух сторон.

Другие битвы между Хомчаком и Тараном

По данным источников Цензор.НЕТ, всего руководство ВСУ подало 5 исков против министра обороны.

Иск подал против Тарана также начальник Генштаба ВСУ Сергей Корнийчук. Он обжалует взыскание, наложенное на него министром.

Иск против Тарана подал и командующий Воздушными силами Дроздов - он также оспаривает взыскание. Взыскания Дроздова связаны с тем же самым служебным расследованием, по которому судится Хомчак.

Командующий медицинскими силами Игорь Хоменко подал два иска - он обжалует свое увольнение и взыскание министра. Поводом для увольнения был коррупционный скандал и задержание СБУ 20 августа начальника одного из управлений Медицинских сил Виталия Фурдыка, вымогавшего взятку у одного из бизнесменов за победу в торгах на поставку медицинских масок в ВСУ.

Что же привело к серии конфликтов?

Отсутствие в государстве реальной оборонной политики спустя 7 лет, отсутствие управления защитой Украины. Нет объективного контроля за планированием и реализацией оборонных программ, на которые тратят миллиарды. Президент Зеленский летает на фронт просто для того, чтобы сделать фотографии для своей страницы в Фейсбуке, за его словами и заявлениями нет желания произвести какие-то изменения. Зеленский за два года правления ни разу не провел анализ реальных проблем в армии. И потому огромные и непомерные амбиции военных руководителей направлены на борьбу за власть и за доступ к ушам Зеленского, ведь президент не ставит им никаких конкретных задач, и ситуация решается, только если ее доводят до скандала.

Война между Хомчаком и Тараном бушует с октября, а вот список тех, кто получает зарплату и обязан в силу своих полномочий не допустить такого позорного скандала и решать накопившиеся проблемы:

1. Верховный Главнокомандующий;

2. Министр обороны;

3. Главком ВСУ;

4. Совет нацбезопасности и обороны;

5. Комитет по обороне Верховной Рады;

6. Глава Офиса президента и его заместитель по оборонным вопросам.

И не знаю как суд, но от политической ответственности за ситуацию в армии президенту Владимиру Зеленскому и главе его Офиса Андрею Ермаку точно не отвертеться. Это их ответственность прежде всего, это они отвечают за своих назначенцев. Это ваш позор, это ваша трусость говорить правду, ваша боязнь брать на себя ответственность. Вы не командиры хаоса, вы его творцы - и суд между Хомчаком и Тараном и вражда между военным руководством - это ваш приговор. "Почему Украина не в НАТО?" - это не Байдену надо задавать вопрос, а самому себе, господин президент.

Юрий Бутусов, Цензор.НЕТ

Дальше »

Богуслаев пытается блокировать собрание акционеров «Мотор-Сичи»

 

Уникальное предприятие "Мотор Сич" продолжает находится в эпицентре скандала, связанного со спором экс-владельца завода Вячеслава Богуслаева с обманутыми китайскими инвесторами, которые приобрели контрольный пакет акций завода.

 

31 января пройдёт историческое событие- общее собрание акционеров завода, на котором планируется смена менеджмента завода, в том числе – его наблюдательного совета. Такая смена объясняется тем, что у нынешнее руководство превысило 3-х годичный срок действия своих полномочий, и сейчас не имеет права управлять заводом без решения акционеров.

 

Однако, согласно данных сайта "Судебная власть Украины", вчера в Хозяйственном суде Запорожской области зарегистрировано как минимум семь ходатайств, направленных на запрет проведения назначенного на 31 января общего собрания акционеров.

 

Указанные ходатайства зарегистрированы за такими номерами: 908/218/21, 908/219/21, 908/220/21, 908/221/21, 908/222/21, 908/223/21, 908/224/21, и распределены между судьями Боевой Еленой Сергеевной и Корсунем Виталием Леонидовичем.

 

Обычно, одновременная подача в суд большого количества фактически идентичных заявлений свидетельствует об искусственной манипуляции с системой автоматического распределения дел с целью попадания хотя бы одного заявления на определенного, "правильного" судью. В данном случае, заявитель рассчитывает на принятие кем-то из судей Хозяйственного суда Запорожской области решения о запрете проведения собрания акционеров, что прямо противоречит нормам закона, установленным статьей 137 Хозяйственного процессуального кодекса Украины.

 

Напомним, что согласно этой статьи, не допускается принятие судом запрета проводить общее собрание акционеров или участников хозяйственного общества и другим образом препятствовать проведению такого собрания.

 

И хотя заявления судом еще не рассмотрены, журналисты сомневаются в непредвзятости и объективности судей Хозяйственного суда Запорожской области из-за наличия связей между нынешним высшим руководством завода и судьями.

 

Так, журналистами было установлено, что супруга председателя Хозяйственного суда Запорожской области Михаила Мирошниченка и супруга директора по правовым вопросам "Мотор Сич" Сергея Пересады являются близкими знакомыми, и "дружат" в социальных сетях (таких как Facebook, Одноклассники.ру). Учитывая небольшое количество друзей у аккаунтов обеих – это не может быть простым совпадением, и указывает на избирательность в выборе друзей в соцсетях.

 

Кроме этого, указанный выше Сергей Пересада является бывшим коллегой по работе в Прокуратуре Запорожской области ещё двух судей Хозяйственного суда Запорожской области, а именно: Виталия Корсуна (как указано выше – одного из судей, на которого были распределены заявления) и Романа Николаенко.

 

Также, из открытых источников установлено, что судья Елена Федорова - племянница Владимира Мозгового, главного технолога "Мотор Сич". Родственники судей Светланы Дроздовой, Виталия Корсуна, Ларисы Сушко также являются сотрудниками "Мотор Сич", что также может существенно повлиять на вынесение решений судьями Хозяйственного суда Запорожской области.

 

Важно понимать, что "Мотор Сич" до сих пор является очень важным для Запорожья и Украины в целом предприятия – неудивительно, что судьи Хозяйственного суда Запорожской области имеют связи с заводом. Но таким образом, руководство завода может существенно влиять на судей через их родственников и друзей, что исключает объективность судей в процессе принятия решений. А учитывая использования технологий для вмешательства в систему распределения дел – опасения общественности и журналистов имеют под собой реальные основания.

Дальше »

Скандальная «журналистка» Любовь Величко, специализирующаяся на фейках, вместе с «соросятами» снова взялись за Ирину Венедиктову

 

Скандальная «журналистка» Любовь Величко, получившая печальную известность в 2020 году после нескольких фейковых и заказных материалов в украинских СМИ, готовит новое «расследование» о Генеральном прокуроре Украины Ирине Венедиктовой. Об этом сама Любовь Величко написала на свой странице в Facebook, указав, что материал готовиться для сайта LIGA.net и будет касаться научных статей Генпрокурора, ее советников и помощников.

Как написала Любовь Величко в другом посте, приложив соответствующие скриншоты, доктор юридических наук и Генпрокурор Ирина Венедиктова якобы ночью писала ей в личные сообщения с аккаунта Facebook некого IT-специалиста Артема Майстренко.

Такая, фантазия Любови Величко, как и фейки, «скандалы, интриги, расследования и преследование этой «журналистки» проявляются в ее каждом материале, но, как правило, уже после публикации.

После таких публикаций ей анонимно угрожают, преследуют и т.д. Однако в этот раз, еще до выхода материала уже появилась такая сумасбродная история и откровенно бредовые вопросы, которые ни сама Ирина Венедиктова, ни пресс-служба, естественно, не комментируют, понимая что материал «заказной».

В тоже время, юристы отмечают, что журналист без юридического образования и опыта работы в этой сфере не может объективно судить о качестве научных статей и разбираться в это сфере, поэтому это «расследование» изначально не может быть объективным.

Скорее всего, информационная атака на Ирину Венедиктову связана с желанием ее недоброжелателей в очередной раз подпортить ей репутацию в СМИ и добиться ее увольнения. Первые публикации про советников Ирины Венедиктовой были опубликованы еще весной 2020 года «Центром противодействия коррупции», который связывают с так называемыми «соросятам». После этой публикации на сайте «Украинской правды», Генеральный прокурор подала в суд на авторов и издание.

Любовь Величко также тесно связана с так называемой группой «соросят» и «грантоедов», в частности, ее связывают с  Натальей Лигачевой (Детектор Медиа) и Оксаной Романюк (Институт массовой информации, ИМИ). 

Константин Кутепов, редактор сайта fakeoff.org, специализирующиеся на разоблачении фейковых материалов, полагает, что Любовь Величко как никто доказывает необходимость введения наказания за распространение заведомо ложной, поддельной информации единственная цель которой «взорвать инфопространство».

«Любовь Величко уже не первый раз вламывается в информационное пространство через избранный ею путь - через задний проход. Так после статьи (расследования?) с кучей высосанных из пальца фактов про ТГ-каналы, она стала главной участницей фейковой волны бредовых статей про то, что ей угрожают вымышленные в ее больном мозгу злодеи. Что, если учесть бредовость ее статьи, не может быть правдой по определению.

Тем не менее одобренная ни кем-нибудь, а грантоедкой Лигачевой, она разогнала этот фейк по всем грантоедским СМИ и даже подала заявление о преследовании ее в полицию», - писал еще в августе 2020 года Константин Кутепов.

Напомним, ранее Любовь Величко прославилась фейком, опубликовав на сайте mind.ua главреда Евгения Шпитко материал о спецоперации по «вагнеровцам». В другом материале Любовь Величко, по данным источника в австралийской разведке утверждала, что глава Офиса президента Андрей Ермак получил взятку в размере около $40 млн. от россиян за лоббирование их интересов в Украине.

Месяц назад Любовь Величко также пыталась уличить нового советника министра иностранных дел Дмитрия Кулебы Викторию Рясну в том, что до середины 2018 года она вела страницу в российской сети «Вконтакте» и публиковала там фото. Однако, в комментариях под постом многие пользователи неожиданно поддержали советника Кулебы, справедливо отметив, что был запрет на экономическое сотрудничество с сетью «Вконтакте», а не на постинг фотографий в это сети. Тем более в 2018 году Виктория Рясна не являлась чиновником и нет такого закона, ограничивающий публикации, который в очередной раз выдумала Любовь Величко.

Отметим, что Liga.net получает институциональную поддержку от Агентства США по международному развитию (USAID),  Европейского фонда за демократию (EED), о чем указано на сайте. Данная организация в кооперации с фондом Сороса ранее финансировала  «Громадске ТВ». На Liga.net также выходил скандальный материал Любови Величко про якобы российские Telegram-каналы.

Данные факты, по мнению экспертов, явно свидетельствуют об очередном заказе против Генерального прокурора Ирины Венедиктовой так называемой группой «соросят». Не исключено, что после публикации Любови Величко опять будут «угрожать».

Дальше »

Скільки коштує Віктор Глеба. Продовження

 

 Кримська та київська нерухомість і старий добрий кеш

У попередній статті, присвяченій відомому активісту Віктору Глебі, ми частково проаналізували деякі його фінансові транзакції і довели, що він перебуває на зарплатні у забудовників. На першу частину нашого розслідування пан Глеба відреагував доволі нервово, подав заяву до Приватбанку щодо «розголошення банківської таємниці», брудно лаявся у себе на сторінці і називав журналістів «найманими шльондрами, які заробляють на чужих роздруківках», «журнашлюхами, які прикриваються статусом ЗМІ та намагаються дискредитувати громадських діячів» (себто – Глебу) і погрожував «американському домену (тобто – нам) «симетричною відповіддю.

Потім, вочевидь, добрі люди підказали пану Глебі, що його неадекватна реакція тільки підтверджує правдивість нашого розслідування, і треба не лаятися, а висміяти звинувачення. І Гліба обрав найбільш безпечний і кумедний, з його точки зору, фрагмент із його витрат, що були оприлюднені – про закупку білизни, і підтвердив, що він дійсно купував труси.

Гарна спроба закрити тему, пане Глеба, але київську громаду цікавить не ваша білизна, а те, за які послуги близькі до найбільших українських забудовників люди перераховували вам гроші! На жаль, ми так і не почули ані спростувань цих переказів, ані коментарів щодо чинників, що обумовили ці багаточисельні транзакції. Пан Глеба так і не зміг нічого про це розповісти. Відсутність відповіді – теж відповідь. А тим часом ми, як і обіцяли, ставимо Глебі нові питання.

Отже, згідно даних, що опинилися у нашому розпорядженні, 7 жовтня минулого року пан Глеба отримав грошовий переказ від такої собі Курочко Оксани Миколаївни. Сума невелика – 4,5 тис грн. Але дивним чином цього ж дня у Глеби з’являється готівка – 5,6 тис грн, якою він поповнює картку.

А протягом наступного тижня він поповнює карту ще в цілому на 28 тис грн.

Тут важливо підкреслити, що офіційно Глеба живе на зарплату викладача Київської державної академії декоративно-прикладного мистецтва і дизайну ім. Михайла Бойчука (КДАДПМіД ім. М. Бойчука). Ця зарплата становить 8-9 тис грн. Тобто пояснити ці готівкові поповнення отриманням зарплатні в академії аж ніяк не можна. Ні сума, ні хронологія не співпадають. Аванс від КДАДПМіД Глеба отримав 16 жовтня, тоді як більше 33 тис грн на карту було перераховано у період з 7 по 15 жовтня.

Але за що? Що ж такого зробив пан Глеба для пані Курочко? Відповідь на це запитання дає сторінка Глеби у Facebook. Саме 7 жовтня Глеба публікує пост, де вимагає, щоб його включили до ТСК Верховної Ради з питань розслідування фактів корупції в органах державного архітектурно-будівельного контролю. Яка, за словами Глеби, напрочуд корумпована, і щоб це виправити, він хоче увійти до її складу. Дивна логика, особливо якщо зважити на те, що Глеба не депутат. Активіст у цьому ж пості публікує фото своєї заяви до ТСК, де він вимагає прийняти його до складу комісії. Єдине розумне пояснення цього посту Глеби – активіст відпрацьовує отримані гроші. Несамовито рветься до структури із проблемних забудов, яку сам же називає корупційною. Навіщо? Для вирішення питань замовників.

У даному випадку це забудовники Італійського Кварталу на Оболоні. Саме до них йде ланцюжок від громадянки Курочко. Київрада рішенням від 28 липня 2020 року № 184/9263 схвалила виділення землі Курочко Оксані Миколаївні по вулиці Луківський, 10 під забудову. Це місце на Оболоні, де продовжується доволі скандальне будівництво «Італійський квартал». На офіційному сайті проєкту замовником вказано ТОВ «Дніпровська Рів'єра», а генеральним підрядником – ТОВ «ІБК ЦЕНТРОБУД». У той же час Київміськбуд на своєму сайті продає квартири в «Італійському кварталі» і наводить документацію, де вказано, що КМБ є замовником розробки проєктної документації. Схоже на схему пайової участі, які дуже полюбляв Вадим Столар, люди якого переводили гроші Віктору Глебі.

Цікаво, що гроші Глеба отримав не тільки від Оксани Курочко, а і від її чоловіка – Максима Курочко, адвоката, керуючого партнера юридичної компанії MK Legal Service. Крім юридичного бізнесу Максим Курочко разом із братом Назарієм ведуть IT-бізнес (група компаній Giga), серед іншого вони надають послуги з кібербезпеки. Схоже, звідси – розмови пана Глеби про те, що він відстежив ланцюжок до нашого сайту і готує симетричну відповідь. Пане Глеба, краще дайте симетричну відповідь про те, за що родина Курочко, що виступає номіналами для землевідведення під забудову, перераховує вам по зернятку.

Йдемо далі. Із Харкова 22 і 26 квітня 2019 року Глебі надходить 20 тис грн від громадянки Піднебесної М.В.

19 липня того ж року – і Ткачук Сергій Григорович відправляє Глебі 10 тис грн.

Нам поки не вдалося ідентифікувати цих осіб, будемо вдячні читачам за допомогу. Взагалі вражає, як колишній чесний чиновник, а нині бідний доцент з легкістю поповнює кешем карту на суми, наприклад, 50 тис грн, як 21 січня 2020 року.

Або 30 тис грн 30 січня того ж року.

Дивно, 70 тис грн – зарплатня доцента за учбовий рік, проходить у активіста готівкою за тиждень.

Образ активіста-безсрібника спотворює карколомна невідповідність витрат і активів – доходам. Пан Глеба володіє двома квартирами на вулиці Микільсько-Ботанічній, 31 з видом на Ботанічний сад біля Університету ім. Шевченка у Києві. Це дві квартири, що знаходяться поруч, і, за нашою інформацією Глеба перетворив їх на одну. Куплені квартири були майже в один і той же час – в серпні і жовтні 2010 року. Важко уявити, що обидва власники вирішили продати квартири одночасно, тому логічно припустити, що другий власник отримав від Глеби королівську пропозицію. Але навіть без такої, за нашими підрахунками, на той час у цьому місті дві двокімнатні квартири коштували близько 350 тис доларів. І це без ремонту, який, без сумніву, безперечно, робив знаний активіст, і який цілком міг коштувати ще стільки ж.

Трудова біографія пана Глеби, яку він власноруч виклав разом із заявою про прийняття його до парламентської ТСК зі скандальних забудов, не дає відповіді на питання, звідки гроші. З 2001 по 2016 рік Глеба був комунальним чиновником, а з 2016 і до сьогодні – викладачем, і не міг заробити таку суму. Може, раніше, у буремні 90-і? На сайті академії вказано, що у 1994-2001 р.р., Глеба «займався бізнесом – керував приватними компаніями архітектурних і будівельних послуг, безпосередньо розробляв проєктно-дозвільну документацію». Однак у власній біографія Глеба конкретизує цей період. У 1994-1998 роках він був архітектором у МП «Шкара». А наступні 3 роки – «керівником ТОВ Гіпс Пут Сістем».

Слідів МП «Шкара» нам знайти не вдалося, а от повідомлення про інші компанії Глеби ми знайшли. ТОВ КРИМ-ДИЗАЙН ЛТД (22304686) и ТОВ "ГІПС ПУТЦ СІСТЕМ" (30372017). Згідно отриманої нами інформації про податкову звітність, на рахунках компаній була відповідно 1 гривня (на момент закриття) і 15 тис грн. Статутний фонд складав відповідно 375 грн и 48 тис грн. Тобто, навіть теоретичних підстав вважати, що Глеба заробив 350 тис доларів у 90-і і зберігав їх до 2010 року – немає. У своїй рукописній біографії Глеба вказує, що з березня до листопада 2010 він працював головним архітектором ТОВ «Гросс», але навіть це не пояснює рівня доходів.

Доходи Глеби – це корупційні гроші, отримані за лобізм забудовників, коли він працював в КМДА заступником головного архітектора міста Києва. А потім – заступником головного архітектора Київської області в Київської облдержадміністрації.

Символічно, що квартири були придбані у 2010 році, після приходу до влади Януковича. Глеба у 2010 році став помічником депутата Партії регіонів Ігоря Прасолова, партнера «Сім’ї» Януковича, пізніше – міністра економічного розвитку і торгівлі. Від Прасолова Глеба потрапив до Київської облдержадміністрації. І вже у 2012 році купив собі будинок у Криму – у елітному смт Кореїз, що знаходиться у межах Ялти, за адресою Петровського, 6. Дім площею 106 кв. метрів чиновник придбав у піковий період цін на кримську нерухомість. За найскромнішими розрахунками, навіть, якщо будинок був у неналежному стані і потребував вкладень, з урахуванням часу, місця і вартості «золотої» вартості кримської землі, придбання обійшлося Глебі не менш ніж в 150 тис доларів.

Наразі, як нам стало відомо, Глеба готує продаж будинка за російським законодавством, таким чином плануючи порушити законодавство українське. Глеба надав довіреність на право управління об’єктами нерухомості в АРК двом громадянам, один з яких – Дмитро Солнцев, колишній український громадянин, а після окупації Криму – громадянин РФ.

Отже, у підсумку маємо фейкового активіста з нерухомістю більш ніж на півмільйона доларів, колишнього підручного регіоналів, який на муніципальних і обласних оборудках заробив собі на квартири у центрі Києва, будинок у Криму, а сьогодні продовжує жити на хабарях забудовників, тільки вже не як чиновник, а як громадський діяч і борець з корупцією.

Дальше »

Скільки коштує Віктор Глеба: СБУ знайшла на банківських картках експерта докази роботи на Корбана, Насіковського та Ківана

 

2 жовтня минулого року СБУ провела обшуки в офісі будівельної компанії Bud Development, яку контролює депутат ОПЗЖ Вадим Столар. Топ-менеджмент компанії звинувачують у несплаті податків на суму понад 500 млн. грн. Кошти вкладників виводились на рахунки іноземних компанії під виглядом повернення інвестицій. Кримінальне провадження відкрито за ч. 3 ст. 212 (Ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів)) Кримінального кодексу України. Правоохоронці провели 10 обшуків за адресами розташування офісних приміщень, житлового будинку та квартир, які використовували учасники протиправної схеми.

Вилучена в офісах Столара інформація дає можливість зазирнути за лаштунки столичного ринку нерухомості. Ми не будемо переобтяжувати вас складними фінансовими схемами та викладати у відкритий доступ усі документи, які опинились у наших руках - сподіваємось, правоохоронці незабаром дадуть їм гідну оцінку, і справа дійде до суду. Розкажемо про один з епізодів, який дуже яскраво демонструє, як забудовники «дружать» з відомими експертами.

Отже, в отриманих в ході слідчих дій матеріалах є докази фінансових стосунків співробітників компанії з Віктором Юрійовичем Глебою, фахівцем у галузі містобудування.

Віктор Глеба – фігура доволі відома. Член-кореспондент Української академії архітектури, кандидат наук з державного управління, член Національної спілки архітекторів України. Офіційне місце роботи з 2016 року - доцент кафедри дизайну середовища Київської державної академії декоративно-прикладного мистецтва і дизайну ім. Михайла Бойчука (КДАДПМіД ім. М. Бойчука).

Віктор Глеба навчає студентів основам дизайн-менеджменту, архітектурній типології, проєктуванню та моделюванню простору. Зарплата доцента невелика – 8-9 тисяч гривень. Основний дохід йому приносить громадська діяльність. В ході слідчих дій та запитів правоохоронних органів було отримано дані про приватбанківські платіжні картки фахівця у галузі містобудування. І, що найцікавіше: аналіз руху коштів на рахунках виявив, що Віктор Глеба співпрацює з людьми, які мають відношення не лише до Bud Development, але й до багатьох інших будівельних компаній.

Отже, Віктор Глеба має дві банківські платіжні карти АТ КБ «Приватбанк».

- № 4149 6293 9442 8429, через яку протягом 01.01.2019-20.12.2020 рр. пройшли грошові кошти в сумі 566 587,54 грн (загальна сума DB: 595 428,06 грн, загальна сума CR: 566 587,54 грн);

- № 4731 2196 1001 6291 (т. зв. «зарплатна карта», видана КДАДПМіД ім. М.Бойчука), через яку протягом 10.01.2019-05.12.2020 рр. пройшли грошові кошти в сумі 223 165,91 грн (загальна сума DB: 223 165,91 грн, загальна сума CR: 216 152,62 грн).

 

Картки можуть дуже багато розповісти про життя Віктора Юрійовича, його звички та смаки. Наприклад, продукти доцент найчастіше купує в «Мегамаркеті» на вул. Антоновича, 50, а ліки – в аптеці «Біла Ромашка» за тією ж адресою. Любить іноді зайти у MacDonald`s. Меблі для дому купує в Jysk, а подарунки для дружини Вікторії Глеби (Чуждан) на минулий Новий рік купував у магазинах INTIMISSIMI, ZARA та Marco Polo.

Набагато цікавіше дізнатись, хто сплачує доволі безбідне життя доцента державної академії. Адже його офіційної зарплати вистачає лише на один раз зайти у бутік MASSIMO DUTTI у ТРЦ «Гулівер» на Бессарабці. Ще цікавіше, на які кошти Пан Глеба, колишній чиновник, а нині - скромний (судячи з офіційної картки) викладач придбав та утримує 2 розкішні квартири в центрі Києва на Микільсько-Ботанічній вулиці з розкішним ремонтом вартістю понад 350 тис. дол. та заправляє і обслуговує доволі пристойний позашляховик Subaru?

На зарплатну картку Глеби гроші регулярно скидає бухгалтерія КДАДПМіД, а от другу картку поповнюють «спонсори» Віктора Юрійовича. Хто ж ці люди?

Ми взяли лише декілька прикладів.

08.04.2019 р. на банківську платіжну карту КБ «Приватбанк» № 4149 6293 9442 8429 Глеби Віктора Юрійовича було перераховано грошові кошти у сумі 50 тис. грн. 18.10.2019 р.

 - іще 100 тис. грн., а 11.02.2020 р. – плюс 20 тис. грн. Платник – Майська Ольга Миколаївна (27.05.1982 р.н.), співзасновник ТОВ «Житлоінвестпроєкт», ТОВ «Екостандарт-Інвест» і ТОВ «Віолія». Сфера діяльності: будівництво житлових і нежитлових будівель.

Усі три компанії - ТОВ «Житлоінвестпроект», ТОВ «Екостандарт-Інвест» та ТОВ «Віолія» - є фігурантами кримінального провадження №32019100000000398, розпочатого 23.05.2019 р. слідчими СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві за ознаками вчинення злочину, передбаченого ч.3 ст. 212 КК України. Справа стосується будівництва ЖК «Автограф» за адресою м. Київ, вул. Генерала Жмаченка 28. Будівництво скандальне - землю забудовник отримав ще за часів мера Черновецького, у ділянки забрали статус лісопарку та перевели під забудову. У 2014 році місцеві жителі активно боролись проти знищення лісу, але марно. Бізнесмен-забудовник Андрій Насіковський залучив потужну охорону з тітушок, знищив дерева та розпочав будівельні роботи. Не менш скандальним є і другий проєкт Андрія Насіковського – «Новий Автограф». Ділянка, на якій зростає будинок-монстр, 2006 року була продана Київському університету туризму, економіки і права для будівництва для експлуатації та обслуговування багатоповерхового навчально-виробничого корпусу. Але замість нього, поруч з першим «Автографом» побудували другий, ще більший ЖК. Цільове призначення ділянки змінювали в судах уже під час виконання робіт. Законність цієї оборудки досі під великим питанням.

Які послуги надає Глеба партнерам Насіковського? Достеменно про це невідомо. Але Віктор Юрійович у своїх викривальних публікаціях не чіпає скандальну забудову братів Насіковських, натомість, активно працює проти конкурента броварських бандитів – «Інтергал-Буд», який буквально поруч будує ЖК «Паркові озера» та нещодавно намагався забудувати сусідню з об’єктом Насіковських ділянку на Жмаченка, 20. Поява на тій же вулиці ще одного ЖК могла дуже негативно вплинути на продажі в «Новому Автографі», який ніяк не можуть добудувати. До речі, «Інтергал-Буд» діє не менш нахабними методами, ніж власники «Автографів».

Цікаво, що Ольга Майська та її партнери працюють не лише з Насіковськими. Серед засновників «Екостандарт-Інвест» є ТОВ «КП-Інвест» Артема Лазні. В свою чергу, Лазня по іншим компаніям співпрацює в братами Олегом та Ігорем Стийчуками (ТОВ «КУА «Капіталіст», ТОВ «КУА «Гарантія»). А власницею ТОВ «КУА Гарантія» є жінка Вадима Столара – Інна Майструк. Згадана пані Маєвська фактично представляє інтереси Столара в партнерстві з братами Насіковськими. Отже, замовлення Глебі можуть надходити через неї як від Насіковських, так і безпосередньо від Столара. Що зовсім не дивно, брати досить щільно співпрацюють зі Столаром – отримувати всі необхідні дозвільні рішення та проводити оборудки з земельними ділянками їм вдавалось завдяки «даху» колишнього «смотрящего» за столицею.

Іще один цікавий спонсор Глеби - Онджю Яна Олександрівна. 19.06.2019 р. вона перерахувала на банківську платіжну карту експерта № 4149 6293 9442 8429 двома траншами грошові кошти у сумі 14 999,99 грн та 4990 грн відповідно.

Яна Олександрівна у період з квітня 2019 р. по жовтень 2019 р. працювала в компанії ТОВ «Дайтона Груп». Відомості щодо роботи Онджю Яни Олександрівни в компанії ТОВ «Дайтона Груп» розміщені в її резюме з пошуку роботи на Інтернет-сайті https://www.work.ua/en/resumes/4980607/.

Дніпровська компанія ТОВ «Дайтона Груп» є забудовником ділянки, розташованої в м. Києві по вул. М.Амосова в районі Протасового Яру. На території 2,79 га планується звести три 40-поверхівки. Перші «бойові дії» з місцевими мешканцями почались влітку 2018 року, коли представники забудовника поставили паркан і почали вирубку дерев у парку відпочинку «Протасів Яр». У серпні 2018 року Глеба у фейсбуці розміщує відеоролик про Протасів Яр. «Для тих, хто ще НЕ зрозумів, що Київська міська ДЕРЖАВНА адміністрація та її очільник займаються шахрайством з використанням е-засобів (ст.190. ККУ). Подивіться два різних містобудівних документи в офіційному джерелі влади: В одному Генплані забудова показана, а в іншому - зелені насадження», - зазначає експерт.

Через рік, у червні 2019 року «війна» між забудовником та громадськістю продовжилась, знову почали вирубувати дерева. Захищати парк прийшли місцеві жителі, почалася бійка. Але Віктор Глеба цього разу чомусь промовчав, жодних коментарів… Чому? А все дуже просто. Як виявляється, на картку впали 20 тисяч гривень.

Не менш цікавим є також фінансові стосунки Глеби з одеситом Николиним Олегом Ярославовичем (18.08.1970 р.н.), засновником Адвокатського бюро «Ніка». Николин, окрім адвокатської діяльності, ще є засновником ГО «Жителі Гагарінського Плато». Адвокат-активіст у листопаді 2019 року зробив чотири перекази на картку № 4149 6293 9442 8429 Віктора Глеби на загальну суму 33500 грн. Як можна зрозуміти, це був гонорар за приїзд Глеби до Одеси на зустріч з місцевими мешканцями, які в той час протестували проти будівництва багатоквартирного житлового комплексу «Unity Towers» по вул. Гагарінське Плато, 5. Як повідомляли місцеві ЗМІ, «на запрошення активістів Гагарінського плато, які виборюють право на будівництво школи і дитячого садочку, до Одеси приїхав Віктор Гліба — архітектор, спеціаліст у галузі містобудівної документації». Коментарі Глеби тиражувались в одеських виданнях. Глеба авторитетно розповідав, що проєкт порушує встановлені нормативи.

Звісно, ніхто не заперечує той факт, що будувати чергового «монстра» на місці для школи і дитячого садка – це дійсно неправильно. Але цікаво, хто ж був таємним спонсором, хто платив ЗМІ, давав гроші для замовлення із Києва «авторитетного експерта».

Найбільш активно з одеських будівельних компаній Гагаринське плато освоює «Кадорр Групп» мільярдера Андана Ківана. Компанія володіє ділянкою площею 14 га на території колишніх санаторіїв "Україна" та "Росія" поруч із Французьким бульваром і санаторієм прикордонників "Аркадія". Крім того, "Кадорр" кілька років тому купила два готелі у районі Аркадії — "Вікторію" на Генуезькій, 24а та "Курортний" у провулку Курортному, 2 — і має намір побудувати там 24-поверхові будинки. Неважко здогадатись, що поява на Гагарінському плато нового конкурента не могла не дратувати Ківана. Ось тому, швидше за все, і з’явились кошти на замовлення «експертів» і кампанію у ЗМІ.

Це далеко не єдині спонсори Віктора Глеба – перекази експерту скидали чимало доволі цікавих персонажів. Але, потрібно розуміти, що карткові розрахунки – це лише вершина айсбергу фінансових оборудок доцента державної академії. Зрозуміло, що в більшості випадків такого роду «гонорари» виплачуються готівкою. На картку скидаються лише залишки чи невеликі суми, коли обидві сторони просто не мають часу зустрітись персонально.

Чи притягнуть Глебу до кримінальної відповідальності? Навряд чи. Максимум, що йому може загрожувати - штраф за несплату податків, адже тіньові доходи експерт не декларує.

До речі, Столар підтримував стосунки не лише з Глебою. Найближчим часом ми розкажемо, скільки коштують послуги інших відомих київських активістів та експертів, що заробляють на війні із забудовниками.

Далі буде…

Дальше »