12 апреля 2021
09 апреля 2021
Ексохоронець Порошенка, який фігурує у справі про перевезення Чауса до Молдови, задекларував 5 млн по виходу на пенсію
Про це повідомляє «Судовий репортер».
3 березня минулого року в квартирі, де проживає Чучковський, НАБУ провело обшук на підставі ухвали ВАКС від 21.02.2020. Офіційно сім’я начебто орендує цю квартиру в сестри експосадовця – адвоката Ольги Чучковської. Відтак остання намагалась оскаржити дії НАБУ по обшуку помешкання адвоката, переконуючи, що одну з кімнат квартири вона використовує в адвокатській діяльності. Крім того, детектив вилучив робочі телефони, які адвокат забула вдома. Інформацію з телефонів адвоката детектив собі нібито скопіював.
За версією слідства, після появи інформації про викриття на хабарі судді Чауса у невстановлених осіб, до кола яких, ймовірно, входили декілька посадовців, зокрема керівник служби безпеки Президента України Управління державної охорони, виник злочинний умисел щодо організації уникнення Чаусом кримінальної відповідальності. Чучковський нібито був визначений відповідальним за організацію переправлення Чауса через державний кордон України.
22 серпня 2016 за вказівкою начальника служби безпеки Президента України його підлеглі в аеропорту міста Києва зустріли двох громадян Республіки Молдова, один з яких В’ячеслав Турку був дуже схожий на суддю. Після цього Чаусу нібито було передано паспорт Турку та організовано його перетин державного кордону України без проходження прикордонного контролю. Згодом Чауса затримали на території Республіки Молдова.
Станом на березень 2021-го Чучковський має у справі про вивезення Чауса статус свідка.
Чучковський у 2019 році вийшов на пенсію і в травні 2020 оприлюднив свою останню декларацію. До цього він востаннє звітував про свої статки тільки за 2016 рік. По виходу на пенсію, ексохоронець президента став бенефіціаром інвестфонду «Меморіс», сплативши 5,3 млн грн. статутного капіталу. Це підтверджується даними фінансової звітності фонду.

У вересні 2019 Фонд інвестував у будівництво нерухомості за договором із ТОВ «Укрбудспецмонтаж». Строк здачі нерухомості в експлуатацію – 4 квартал 2022 року. У 2020 році статутний капітал фонду «Меморіс» збільшився на 20 мільйонів гривень. На 60% його бенефіціаром залишається Чучковський.

Нагадаємо, що паспортні дані Чучковського журналісти знайшли в документах про отримання додаткових готівкових доплат з так званої чорної каси Януковича, виявлених у Межигір’ї після втечі Януковича. У документах йшлося, що як начальник відділення Служби безпеки президента Януковича Чучковський отримував по 1550 доларів зарплати.
Начальник Служби безпеки президента Юрій Федоров тоді відповів: «Чучковський стверджує, що підпис, опублікований у базі Yanukovychleaks йому не належить». Федоров надав журналістам зразки підпису Чучковського на документах 2016 року, які відрізняються від тих, що були в Межигір’ї.
30 марта 2021
«Шеф все пропало»: как главнокомандующий ВСУ Хомчак отчитался перед депутатами
Сегодня на первое внеочередное заседание ВР с отчетом был вызван главнокомандующий ВСУ Руслан Хомчак. Депутатам он докладывал о ситуации на фронте и сетовал о том, что помимо Донбасса, РФ осуществляет поэтапное наращивание количества своих военных возле государственных границ Украины на севере и юге страны: в Брянской, Воронежской областях та АР Крым.
"Всего ожидается дополнительное сосредоточения до 25 батальонных тактических групп, что в совокупности с имеющимися развернутыми силами и средствами вблизи государственной границы с Украиной создает угрозы военной безопасности государства", — констатировал Главнокомандующий ВСУ.
При этом, Хомчак не дал ответов на главные вопросы: готова ли армия под его руководством отразить вероятное наступление и в состоянии ли начать освобождать Донбасс силовым способом. Не придумав ничего лучше, он трусливо перевел стрелки на Владимира Зеленского.
"У верховного главнокомандующего проблем дать команду или принять решения нет. Но надо просчитывать все последствия, силы и возможности, резервы, готовность государства к этому и последствия", - сказал Хомчак, не уточнив, зачем тогда вообще нужен такой Главнокомандующий ВСУ, который предлагает президенту "все взвешивать" самостоятельно.
Хомчак, при этом не признался, что боевой настрой украинских солдат сегодня практически равен "нулю", и что это - его личная заслуга. Ведь деморализация ВСУ продолжается уже второй год подряд, а выражается в бессмысленных и преступных "реформах" Хомчака. К примеру, под соусом "кадрового реформирования" армии главнокомандующий оптимизировал штат ВСУ, сократил военных офицеров, расплодив ряженых генералов и бумажную бюрократию.
Все это повлечет за собой снижение способности армии выполнять боевые задачи, говорил эксперт Михаил Жирохов, и оказался прав.
Ведь, Хомчак уже проигрывает суды по факту незаконного увольнения боевых офицеров, но выводов так и не сделал.
Под руководством Хомчака, украинская армия также лишились нормального питания. Обеспечение продуктами солдат на фронте, как пишет волонтер Диана Петреня, сегодня занимается старая фирма-аутсорсер, которая выиграла тендер под новым именем и даже не удосужилась сменить директора. Придуманная Хомчаком очередная схема заработка на военных заключается в том, что вместо фруктов и овощей на передовую поставляют гниль, а платят за нее, как за "деликатесы".
Помимо всего прочего, в ходе отчета перед парламентариями, Главнокомандующий ВСУ не прокомментировал получение ним нескольких служебных квартир, коррупционные скандалы с закупкой медицинских масок и неработающих ИВЛ для госпиталей, как и не сказал ни слова о гибели солдат на фронте. Хотя расследовать реальные причины смертей, часто списываемых на "небоевые" потери, Хомчаку поручал лично Президент.
Напомним, что отставки Главнокомандующего военные и волонтеры требует с конца прошлого года. Кризис командования в армии и свою профнепригодность Хомчак особо ярко продемонстрировал, устроив разборки с министром обороны и не выполнив 98 его приказов. Тогда хаос в ВСУ стал очевидным не только всему украинскому обществу, но и нашим международным партнерам. Но признавать свое несоответствие должности и разрушительное руководство воюющими войсками, Хомчак, похоже, не спешит.
25 февраля 2021
Жумадилов сэкономил деньги на медзакупках, покупая неликвидный ширпотреб из Китая
11 февраля 2021
Российские спецслужбы развернули информационную кампанию по подрыву изнутри ПЦУ
02 февраля 2021
Главком ВСУ Хомчак и министр обороны Таран судятся, не разговаривают и сдают друг друга в ГБР и СБУ: война из-за контрактов Ил-76, закупки систем "Дзвін", "Фортеця", из-за медицины и другого военного бизнеса
27 января 2021
Богуслаев пытается блокировать собрание акционеров «Мотор-Сичи»
Уникальное предприятие "Мотор Сич" продолжает находится в эпицентре скандала, связанного со спором экс-владельца завода Вячеслава Богуслаева с обманутыми китайскими инвесторами, которые приобрели контрольный пакет акций завода.
31 января пройдёт историческое событие- общее собрание акционеров завода, на котором планируется смена менеджмента завода, в том числе – его наблюдательного совета. Такая смена объясняется тем, что у нынешнее руководство превысило 3-х годичный срок действия своих полномочий, и сейчас не имеет права управлять заводом без решения акционеров.
Однако, согласно данных сайта "Судебная власть Украины", вчера в Хозяйственном суде Запорожской области зарегистрировано как минимум семь ходатайств, направленных на запрет проведения назначенного на 31 января общего собрания акционеров.
Указанные ходатайства зарегистрированы за такими номерами: 908/218/21, 908/219/21, 908/220/21, 908/221/21, 908/222/21, 908/223/21, 908/224/21, и распределены между судьями Боевой Еленой Сергеевной и Корсунем Виталием Леонидовичем.
Обычно, одновременная подача в суд большого количества фактически идентичных заявлений свидетельствует об искусственной манипуляции с системой автоматического распределения дел с целью попадания хотя бы одного заявления на определенного, "правильного" судью. В данном случае, заявитель рассчитывает на принятие кем-то из судей Хозяйственного суда Запорожской области решения о запрете проведения собрания акционеров, что прямо противоречит нормам закона, установленным статьей 137 Хозяйственного процессуального кодекса Украины.
Напомним, что согласно этой статьи, не допускается принятие судом запрета проводить общее собрание акционеров или участников хозяйственного общества и другим образом препятствовать проведению такого собрания.
И хотя заявления судом еще не рассмотрены, журналисты сомневаются в непредвзятости и объективности судей Хозяйственного суда Запорожской области из-за наличия связей между нынешним высшим руководством завода и судьями.
Так, журналистами было установлено, что супруга председателя Хозяйственного суда Запорожской области Михаила Мирошниченка и супруга директора по правовым вопросам "Мотор Сич" Сергея Пересады являются близкими знакомыми, и "дружат" в социальных сетях (таких как Facebook, Одноклассники.ру). Учитывая небольшое количество друзей у аккаунтов обеих – это не может быть простым совпадением, и указывает на избирательность в выборе друзей в соцсетях.
Кроме этого, указанный выше Сергей Пересада является бывшим коллегой по работе в Прокуратуре Запорожской области ещё двух судей Хозяйственного суда Запорожской области, а именно: Виталия Корсуна (как указано выше – одного из судей, на которого были распределены заявления) и Романа Николаенко.
Также, из открытых источников установлено, что судья Елена Федорова - племянница Владимира Мозгового, главного технолога "Мотор Сич". Родственники судей Светланы Дроздовой, Виталия Корсуна, Ларисы Сушко также являются сотрудниками "Мотор Сич", что также может существенно повлиять на вынесение решений судьями Хозяйственного суда Запорожской области.
Важно понимать, что "Мотор Сич" до сих пор является очень важным для Запорожья и Украины в целом предприятия – неудивительно, что судьи Хозяйственного суда Запорожской области имеют связи с заводом. Но таким образом, руководство завода может существенно влиять на судей через их родственников и друзей, что исключает объективность судей в процессе принятия решений. А учитывая использования технологий для вмешательства в систему распределения дел – опасения общественности и журналистов имеют под собой реальные основания.
Скандальная «журналистка» Любовь Величко, специализирующаяся на фейках, вместе с «соросятами» снова взялись за Ирину Венедиктову
Скандальная «журналистка» Любовь Величко, получившая печальную известность в 2020 году после нескольких фейковых и заказных материалов в украинских СМИ, готовит новое «расследование» о Генеральном прокуроре Украины Ирине Венедиктовой. Об этом сама Любовь Величко написала на свой странице в Facebook, указав, что материал готовиться для сайта LIGA.net и будет касаться научных статей Генпрокурора, ее советников и помощников.
Как написала Любовь Величко в другом посте, приложив соответствующие скриншоты, доктор юридических наук и Генпрокурор Ирина Венедиктова якобы ночью писала ей в личные сообщения с аккаунта Facebook некого IT-специалиста Артема Майстренко.
Такая, фантазия Любови Величко, как и фейки, «скандалы, интриги, расследования и преследование этой «журналистки» проявляются в ее каждом материале, но, как правило, уже после публикации.
После таких публикаций ей анонимно угрожают, преследуют и т.д. Однако в этот раз, еще до выхода материала уже появилась такая сумасбродная история и откровенно бредовые вопросы, которые ни сама Ирина Венедиктова, ни пресс-служба, естественно, не комментируют, понимая что материал «заказной».
В тоже время, юристы отмечают, что журналист без юридического образования и опыта работы в этой сфере не может объективно судить о качестве научных статей и разбираться в это сфере, поэтому это «расследование» изначально не может быть объективным.
Скорее всего, информационная атака на Ирину Венедиктову связана с желанием ее недоброжелателей в очередной раз подпортить ей репутацию в СМИ и добиться ее увольнения. Первые публикации про советников Ирины Венедиктовой были опубликованы еще весной 2020 года «Центром противодействия коррупции», который связывают с так называемыми «соросятам». После этой публикации на сайте «Украинской правды», Генеральный прокурор подала в суд на авторов и издание.
Любовь Величко также тесно связана с так называемой группой «соросят» и «грантоедов», в частности, ее связывают с Натальей Лигачевой (Детектор Медиа) и Оксаной Романюк (Институт массовой информации, ИМИ).
Константин Кутепов, редактор сайта fakeoff.org, специализирующиеся на разоблачении фейковых материалов, полагает, что Любовь Величко как никто доказывает необходимость введения наказания за распространение заведомо ложной, поддельной информации единственная цель которой «взорвать инфопространство».
«Любовь Величко уже не первый раз вламывается в информационное пространство через избранный ею путь - через задний проход. Так после статьи (расследования?) с кучей высосанных из пальца фактов про ТГ-каналы, она стала главной участницей фейковой волны бредовых статей про то, что ей угрожают вымышленные в ее больном мозгу злодеи. Что, если учесть бредовость ее статьи, не может быть правдой по определению.
Тем не менее одобренная ни кем-нибудь, а грантоедкой Лигачевой, она разогнала этот фейк по всем грантоедским СМИ и даже подала заявление о преследовании ее в полицию», - писал еще в августе 2020 года Константин Кутепов.
Напомним, ранее Любовь Величко прославилась фейком, опубликовав на сайте mind.ua главреда Евгения Шпитко материал о спецоперации по «вагнеровцам». В другом материале Любовь Величко, по данным источника в австралийской разведке утверждала, что глава Офиса президента Андрей Ермак получил взятку в размере около $40 млн. от россиян за лоббирование их интересов в Украине.
Месяц назад Любовь Величко также пыталась уличить нового советника министра иностранных дел Дмитрия Кулебы Викторию Рясну в том, что до середины 2018 года она вела страницу в российской сети «Вконтакте» и публиковала там фото. Однако, в комментариях под постом многие пользователи неожиданно поддержали советника Кулебы, справедливо отметив, что был запрет на экономическое сотрудничество с сетью «Вконтакте», а не на постинг фотографий в это сети. Тем более в 2018 году Виктория Рясна не являлась чиновником и нет такого закона, ограничивающий публикации, который в очередной раз выдумала Любовь Величко.
Отметим, что Liga.net получает институциональную поддержку от Агентства США по международному развитию (USAID), Европейского фонда за демократию (EED), о чем указано на сайте. Данная организация в кооперации с фондом Сороса ранее финансировала «Громадске ТВ». На Liga.net также выходил скандальный материал Любови Величко про якобы российские Telegram-каналы.
Данные факты, по мнению экспертов, явно свидетельствуют об очередном заказе против Генерального прокурора Ирины Венедиктовой так называемой группой «соросят». Не исключено, что после публикации Любови Величко опять будут «угрожать».
24 января 2021
Скільки коштує Віктор Глеба. Продовження
Кримська та київська нерухомість і старий добрий кеш
У попередній статті, присвяченій відомому активісту Віктору Глебі, ми частково проаналізували деякі його фінансові транзакції і довели, що він перебуває на зарплатні у забудовників. На першу частину нашого розслідування пан Глеба відреагував доволі нервово, подав заяву до Приватбанку щодо «розголошення банківської таємниці», брудно лаявся у себе на сторінці і називав журналістів «найманими шльондрами, які заробляють на чужих роздруківках», «журнашлюхами, які прикриваються статусом ЗМІ та намагаються дискредитувати громадських діячів» (себто – Глебу) і погрожував «американському домену (тобто – нам) «симетричною відповіддю.
Потім, вочевидь, добрі люди підказали пану Глебі, що його неадекватна реакція тільки підтверджує правдивість нашого розслідування, і треба не лаятися, а висміяти звинувачення. І Гліба обрав найбільш безпечний і кумедний, з його точки зору, фрагмент із його витрат, що були оприлюднені – про закупку білизни, і підтвердив, що він дійсно купував труси.
Гарна спроба закрити тему, пане Глеба, але київську громаду цікавить не ваша білизна, а те, за які послуги близькі до найбільших українських забудовників люди перераховували вам гроші! На жаль, ми так і не почули ані спростувань цих переказів, ані коментарів щодо чинників, що обумовили ці багаточисельні транзакції. Пан Глеба так і не зміг нічого про це розповісти. Відсутність відповіді – теж відповідь. А тим часом ми, як і обіцяли, ставимо Глебі нові питання.
Отже, згідно даних, що опинилися у нашому розпорядженні, 7 жовтня минулого року пан Глеба отримав грошовий переказ від такої собі Курочко Оксани Миколаївни. Сума невелика – 4,5 тис грн. Але дивним чином цього ж дня у Глеби з’являється готівка – 5,6 тис грн, якою він поповнює картку.
А протягом наступного тижня він поповнює карту ще в цілому на 28 тис грн.
Тут важливо підкреслити, що офіційно Глеба живе на зарплату викладача Київської державної академії декоративно-прикладного мистецтва і дизайну ім. Михайла Бойчука (КДАДПМіД ім. М. Бойчука). Ця зарплата становить 8-9 тис грн. Тобто пояснити ці готівкові поповнення отриманням зарплатні в академії аж ніяк не можна. Ні сума, ні хронологія не співпадають. Аванс від КДАДПМіД Глеба отримав 16 жовтня, тоді як більше 33 тис грн на карту було перераховано у період з 7 по 15 жовтня.
Але за що? Що ж такого зробив пан Глеба для пані Курочко? Відповідь на це запитання дає сторінка Глеби у Facebook. Саме 7 жовтня Глеба публікує пост, де вимагає, щоб його включили до ТСК Верховної Ради з питань розслідування фактів корупції в органах державного архітектурно-будівельного контролю. Яка, за словами Глеби, напрочуд корумпована, і щоб це виправити, він хоче увійти до її складу. Дивна логика, особливо якщо зважити на те, що Глеба не депутат. Активіст у цьому ж пості публікує фото своєї заяви до ТСК, де він вимагає прийняти його до складу комісії. Єдине розумне пояснення цього посту Глеби – активіст відпрацьовує отримані гроші. Несамовито рветься до структури із проблемних забудов, яку сам же називає корупційною. Навіщо? Для вирішення питань замовників.
У даному випадку це забудовники Італійського Кварталу на Оболоні. Саме до них йде ланцюжок від громадянки Курочко. Київрада рішенням від 28 липня 2020 року № 184/9263 схвалила виділення землі Курочко Оксані Миколаївні по вулиці Луківський, 10 під забудову. Це місце на Оболоні, де продовжується доволі скандальне будівництво «Італійський квартал». На офіційному сайті проєкту замовником вказано ТОВ «Дніпровська Рів'єра», а генеральним підрядником – ТОВ «ІБК ЦЕНТРОБУД». У той же час Київміськбуд на своєму сайті продає квартири в «Італійському кварталі» і наводить документацію, де вказано, що КМБ є замовником розробки проєктної документації. Схоже на схему пайової участі, які дуже полюбляв Вадим Столар, люди якого переводили гроші Віктору Глебі.
Цікаво, що гроші Глеба отримав не тільки від Оксани Курочко, а і від її чоловіка – Максима Курочко, адвоката, керуючого партнера юридичної компанії MK Legal Service. Крім юридичного бізнесу Максим Курочко разом із братом Назарієм ведуть IT-бізнес (група компаній Giga), серед іншого вони надають послуги з кібербезпеки. Схоже, звідси – розмови пана Глеби про те, що він відстежив ланцюжок до нашого сайту і готує симетричну відповідь. Пане Глеба, краще дайте симетричну відповідь про те, за що родина Курочко, що виступає номіналами для землевідведення під забудову, перераховує вам по зернятку.
Йдемо далі. Із Харкова 22 і 26 квітня 2019 року Глебі надходить 20 тис грн від громадянки Піднебесної М.В.
19 липня того ж року – і Ткачук Сергій Григорович відправляє Глебі 10 тис грн.
Нам поки не вдалося ідентифікувати цих осіб, будемо вдячні читачам за допомогу. Взагалі вражає, як колишній чесний чиновник, а нині бідний доцент з легкістю поповнює кешем карту на суми, наприклад, 50 тис грн, як 21 січня 2020 року.
Або 30 тис грн 30 січня того ж року.
Дивно, 70 тис грн – зарплатня доцента за учбовий рік, проходить у активіста готівкою за тиждень.
Образ активіста-безсрібника спотворює карколомна невідповідність витрат і активів – доходам. Пан Глеба володіє двома квартирами на вулиці Микільсько-Ботанічній, 31 з видом на Ботанічний сад біля Університету ім. Шевченка у Києві. Це дві квартири, що знаходяться поруч, і, за нашою інформацією Глеба перетворив їх на одну. Куплені квартири були майже в один і той же час – в серпні і жовтні 2010 року. Важко уявити, що обидва власники вирішили продати квартири одночасно, тому логічно припустити, що другий власник отримав від Глеби королівську пропозицію. Але навіть без такої, за нашими підрахунками, на той час у цьому місті дві двокімнатні квартири коштували близько 350 тис доларів. І це без ремонту, який, без сумніву, безперечно, робив знаний активіст, і який цілком міг коштувати ще стільки ж.
Трудова біографія пана Глеби, яку він власноруч виклав разом із заявою про прийняття його до парламентської ТСК зі скандальних забудов, не дає відповіді на питання, звідки гроші. З 2001 по 2016 рік Глеба був комунальним чиновником, а з 2016 і до сьогодні – викладачем, і не міг заробити таку суму. Може, раніше, у буремні 90-і? На сайті академії вказано, що у 1994-2001 р.р., Глеба «займався бізнесом – керував приватними компаніями архітектурних і будівельних послуг, безпосередньо розробляв проєктно-дозвільну документацію». Однак у власній біографія Глеба конкретизує цей період. У 1994-1998 роках він був архітектором у МП «Шкара». А наступні 3 роки – «керівником ТОВ Гіпс Пут Сістем».
Слідів МП «Шкара» нам знайти не вдалося, а от повідомлення про інші компанії Глеби ми знайшли. ТОВ КРИМ-ДИЗАЙН ЛТД (22304686) и ТОВ "ГІПС ПУТЦ СІСТЕМ" (30372017). Згідно отриманої нами інформації про податкову звітність, на рахунках компаній була відповідно 1 гривня (на момент закриття) і 15 тис грн. Статутний фонд складав відповідно 375 грн и 48 тис грн. Тобто, навіть теоретичних підстав вважати, що Глеба заробив 350 тис доларів у 90-і і зберігав їх до 2010 року – немає. У своїй рукописній біографії Глеба вказує, що з березня до листопада 2010 він працював головним архітектором ТОВ «Гросс», але навіть це не пояснює рівня доходів.
Доходи Глеби – це корупційні гроші, отримані за лобізм забудовників, коли він працював в КМДА заступником головного архітектора міста Києва. А потім – заступником головного архітектора Київської області в Київської облдержадміністрації.
Символічно, що квартири були придбані у 2010 році, після приходу до влади Януковича. Глеба у 2010 році став помічником депутата Партії регіонів Ігоря Прасолова, партнера «Сім’ї» Януковича, пізніше – міністра економічного розвитку і торгівлі. Від Прасолова Глеба потрапив до Київської облдержадміністрації. І вже у 2012 році купив собі будинок у Криму – у елітному смт Кореїз, що знаходиться у межах Ялти, за адресою Петровського, 6. Дім площею 106 кв. метрів чиновник придбав у піковий період цін на кримську нерухомість. За найскромнішими розрахунками, навіть, якщо будинок був у неналежному стані і потребував вкладень, з урахуванням часу, місця і вартості «золотої» вартості кримської землі, придбання обійшлося Глебі не менш ніж в 150 тис доларів.
Наразі, як нам стало відомо, Глеба готує продаж будинка за російським законодавством, таким чином плануючи порушити законодавство українське. Глеба надав довіреність на право управління об’єктами нерухомості в АРК двом громадянам, один з яких – Дмитро Солнцев, колишній український громадянин, а після окупації Криму – громадянин РФ.
Отже, у підсумку маємо фейкового активіста з нерухомістю більш ніж на півмільйона доларів, колишнього підручного регіоналів, який на муніципальних і обласних оборудках заробив собі на квартири у центрі Києва, будинок у Криму, а сьогодні продовжує жити на хабарях забудовників, тільки вже не як чиновник, а як громадський діяч і борець з корупцією.