24 ноября 2022

«Они воровали за Родину»: коррупционный котел в Днепропетровском областном совете


Глава Днепропетровского областного совета Николай Лукашук не только успешно оседлал схемы «папередников», а и создал новые. Несмотря на войну, сотни миллионов гривен вымываются через схемы с коммунальными предприятиями-призраками, искусственными монополиями на рынке ЖКХ, а также через банальные аферы.

Более 700 миллионов гривен «в трубу»

25 ноября состоится очередная сессия Днепропетровского областного совета. В сеть попали проекты решений, за которые депутатам предлагается проголосовать. Под конец года, скрывать коррупционные схемы под грифом «секретно» даже несмотря на полномасштабную войну, стало невозможно.

Для легализации махинаций необходим коллективный «одобрямс» от депутатского корпуса. Многие народные избранники находятся на передовой, многие круглосуточно занимаются волонтерством, многие трудятся врачами, преподавателями, энергетиками. Расчет главы областного совета Николая Лукашука и его подельников прост, а методика известна отработана еще в созывы Верховной Рады времен Януковича – получив за двое суток до сессии огромнейший пакет документов, в условиях перебоев со связью и электричеством, большинство депутатов физически не успеют изучить эту кипу бумаг и выловить не блоху, а настоящую крысу, разворовывающую бюджет прифронтового региона воюющей страны.

Мы собрали лишь самые вопиющие факты из главной финансовой сметы Днепропетровщины. Итак, рекордный бюджет в практически 14 миллиардов гривен так и не позволил существенно помочь армии, раненным защитникам, семьям погибших бойцов и переселенцам. Зато остались порочные коррупционные схемы.

Например, 700 миллионов гривен в 2022 году уйдет на пополнение уставных фондов различных коммунальных предприятий областного совета. Часть этих КП – бесполезные предприятия-призраки вроде очередного „Центра підтримки малого та середнього бізнесу” или „Лабораторії якості життя». Но львиная доля средств уйдет в дочерние предприятия искусственно созданного монополиста КП «Днепротеплоэнерго». Под него были созданы различные «Західтеплоенерго», «Східтеплоенерго», и прочие, для чего под их колпак загнали котельные коммунальных учреждений. Для примера представим себе условную больницу в Верхнеднепровском районе, которая имела собственную котельную и вполне себе справлялась с ее эксплуатацией и обслуживанием. Но и эту, и другие котельные, забирают на баланс областного коммунального предприятия. А дальше – это самое КП превращается в черную дыру для бюджета. Оцените сами: бюджетные организации (те же больницы и школы, у которых котельные забрали),  оплачивают тепло на счет КП «Днепротеплоэнерго» и его подразделений, но, как следует из письма ГК Нафтогаз Трейдинг, фирмы-прокладки «забывают» перечислять дальше оплату за газ (расчет за голубое топливо перед поставщиком - на весьма прискорбном уровне - от 14 до 30 процентов). Денег на расчет с «Нафтогазом» почему-то не хватает, зато обналичиваются миллионы гривен на фейковых ремонтах теплосетей, «содержании» котельных и прочих услугах с завышенной стоимостью - через «проверенных» подрядчиков. В результате такой «хозяйственной деятельности», ко всему прочему, на каждой сессии в уставные фонды дочерних предприятий «Днепротеплоэнерго» вливаются суммарно от 6 до 20 миллионов дотационных гривен Таким образом, искусственно созданный монополист приносит руководителю облсовета Николаю Лукашуку и его «исполнителям» сотни миллионов гривен ежегодно.






С больной головы на здоровую: на листовки деньги есть, а лечение «не на часі».

Как Вы думаете, сколько в этом году из почти 14-миллиардного бюджета Днепропетровской области будет потрачено на помощь больным с гемодиализом?  На помощь онкобольным? На препараты, использующиеся при акушерских кровотечениях? 0 гривен 0 копеек.  А сколько запланировано на эти нужды на год следующий? То же самое «зеро». Да, именно такие цифры указаны в программе "Здоров’я населення Дніпропетровщини на 2020 – 2024 роки”. Но при этом на «КП Обласний центр громадського здоров’я” ДОР” в этом году уйдет более 63 миллионов гривен, а в следующие два года – свыше 130 (!!!) миллионов гривен. Целевое назначение  -  «проведення інформаційних кампаній, створення і поширення фото, відео, аудіо та друкованої продукції з питань запобігання захворювань». Лекарств не будет, но будут открытки «рак – не вирок» и, наверное, «полезные советы» в СМИ за деньги.



И еще одна медицинская схема Николая Лукашука. Многострадальное коммунальное предприятие «Фармация», на балансе которого порядка 14 тысяч квадратных метров вполне «живой» коммерческой недвижимости. Если проще, это помещения в областных медучреждениях, которые используются под аптеки и аптечные киоски, а также отдельные здания возле сельских фельдшерских пунктов. Ежемесячно коммунальное предприятие получает арендной платы за эту коммерчески привлекательную недвижимость не более… 600 тысяч гривен. То есть, один метр квадратный якобы стоит около 43 грн. Грубо говоря, 1 (один) доллар за «квадрат» в месяц. Если верить такой калькуляции, то собственники аптечного киоска (до 15 квадратных метров)  в условной больнице Мечникова ежемесячно платят 630 гривен, или же 15 долларов. То есть торговая наценка на нескольких блистерах проданного недешевого лекарства покрывает месячную аренду всей торговой точки. Очевидно, что в реальной жизни «так не бывает» и разница между официальной «ставкой» и реальной ценой аренды ежемесячно собирается наличными деньгами и уходит Николаю Лукашуку, которому, кстати говоря, эта схема «досталась в наследство». Но, судя по тому, что, как раньше, самые «жирные» точки из года в год арендует одна и та же крупная аптечная сеть, а конкуренты на эти места безжалостно «сбиваются» еще на этапе тендеров, нынешний глава облсовета посчитал «тему» вполне уместной и полезной и при своей каденции. Примечательно и то, что попытки других «аптечников» побороть схему в правовом поле, в судебных залах отбиваются юристами облсовета за бюджетные деньги.

И да, КП «Фармация» также не передает ни одной гривны из вырученных с аренды средств в бюджет громады, но из него же получает миллионы гривен на «пополнение уставного фонда».

Но есть схемы воровства бюджетных денег на подконтрольных Николаю Лукашуку предприятиях еще более прямые и «топорные». Например, прогремевший на всю страну скандал с  липовыми пациентами , за которых из госбюджета безосновательно было перечислено почти 67 миллионов гривен. Эта примитивная схема реализовывалась на малой родине главы облсовета – в Криворожском противотуберкулезном диспансере. И вряд ли подчиненные Лукашука решились бы на такую оголтелую и циничную авантюру без согласования со своим шефом и уверенности в своей «безопасности».

Скатились до мышей: почти 60 миллионов  гривен на содержание  главы облсовета Никола Лукашука

С начала военных действий и Днепропетровский областной совета, и Днепропетровская ОГА (сейчас – ВГА) перешли на дистанционный формат работы. Наверное, это решение правильное и с точки зрения безопасности, и с точки зрения урезания расходов на обслуживание чиновничьего аппарата. Но оказалось, что показалось. Несмотря на то, что почти все сотрудники департаментов и управлений находятся «на удаленке», миллионы бюджетных гривен продолжают уходить на обслуживание якобы деятельности госорганов. Фактически же эти деньги просто обналичиваются через предприятия, которыми традиционно ведает глава областного совета Николай Лукашук. Например, 17 с лишним миллионов уходит  предприятию «Спецавтобаза». Для понимания – это обслуживание и заправка автомобилей, которые возят сотрудников областного совета.  Но разве в войну вполне себе не бедный, судя по официальной декларации, господин Лукашук не может передвигаться на собственном авто? И вообще, кто из рядовых сотрудников облсовета реально пользовался служебным транспортом? Но это не все. Депутаты с февраля проводят сессии и заседания комиссий в режиме Zoom-конференций, а избирателей принимают у себя на округах. Но при этом  депутатам предлагается проголосовать за пополнение оборотных средств  КП «Административное управление » на 41 миллион гривен. То есть,  в такую сумму обходится офис лично главы облсовета; его помощники и секретари, пишущие в телеграмм-каналы бравурные сводки (дублирование сообщений МЧС и военной администрации) от «ветерана тыла» Николая Лукашука. И настоящая «гастрономическая» вишенка на торте – столовая областного совета. В по сути неработающем режимном объекте с февраля месяца принимать пищу может непосредственно тот же Лукашук и его свита. Тем не менее, на две «їдальні»  все равно предлагается потратить свыше миллиона гривен. Да, кажется, что эта сумма не такая уж большая. Но для сравнения: на все программы для ветеранов АТО и членов их семей в 2022 году заложено чуть более 2-х миллионов. Здесь – и оздоровление, и транспорт, и помощь семьям погибших.


Наверняка и нашей редакции всего за сутки изучения обширных талмудов «бюджетного предложения», да еще и во тьме «блэкаута», не удалось найти и пролить свет на все «схемы» и «схемочки» руководства областного совета, за которые предлагается  фактически «не глядя подмахнуть» народным избранникам на ближайшей сессии. Но мы искренне надеемся, что в воюющей стране, которая, невзирая на все ущербы и испытания, смогла сломать миф о «величии» страны-агрессора и не дать набросить на себя хозяйскую цепь, и коррупционные цепочки внутри тоже начнут безжалостно рвать, а их авторы понесут заслуженную ответственность.«Они воровали за Родину»: в коррупционном котле Днепровского облсовета оказались даже котельные

22 ноября 2022

Контрабандна мафія Вязьмікіна-Черкаського, або як рулити контрабандою з Лазурного узбережжя


В серпні 2022 року заступник начальника ДМСУ Руслан Черкаський у змові з Сергієм Вязьмікіним - колишнім в.о. голови департаменту захисту економіки Нацполіціі (цьогочас переховується в Монако) організували на Одеській митниці низку каналів контрабандного ввезення тютюнових виробів та протиправних схем «залежалка». Про це редакції стало відомо від власних джерел у правоохоронних органах. 

Для організації цієї схеми посадовці провели суттєві кадрові зміни в митниці та прикордонній службі, призначивши на ключові посади своїх родичів чи довірених осіб. 

Зокрема, в Одеській митниці т.в.о. начальника призначено Михайла Мирошниченко, який після отримання посади виконував всі вказівки Руслана Черкаського щодо проведення кадрових змін в Одеській митниці. Особисто Мирошниченко для Руслана Черкаського у взаємодії з підконтрольними Сергію Вязьмікіну прикордонниками, через можливості контрабандиста Вадима Альперіна (проти нього введено санкції РНБО), організовували схему протиправної утилізації та митного оформлення, через підміну товарів, 300 контейнерів «залежалки» (орієнтований бюджет протиправної схеми 22,5 млн. доларів США). Крім того, за доручення Черкаського він проводив переговори з представниками регіональних правоохоронних органів щодо організації контрабандного каналу ввезення тютюнових виробів через митний пост «Орлівка».

Черкаський (ліворуч), Вязікін (праворуч)

Разом з Мирошниченком, т.в.о. заступника начальника Одеської митниці була призначена Вікторія Дубовик, яка є родичкою Руслана Черкаського. Вона стала відповідальною у питаннях діяльності Управління БК та ПМП Одеської митниці в розрізі забезпечення функціонування каналів контрабандного ввезення тютюнових виробів та схем «залежалка».

А заступником митного поста «Орлівка» призначено теж родича Черкаського Дмитра Харуся - він організовував в пункті пропуску канал контрабандного ввезення тютюнових виробів.

Щоб забезпечити функціонування налагоджених каналів контрабанди Вязьмікін разом із Черкаським через керівництво ДПС України, призначив Г.Цвеліха на посаду начальника 17 прикордонного загону ім. полковника О. Жуковського ДПС України.

Після призначення на посаду Цвеліх виконував всі розпорядження Вязьмікіна щодо організації контрабандного каналу тютюнових виробів у взаємодії з зазначеними вище співробітниками митниці.

Крім того, нам стало відомо, що після значного збільшення обсягів експорту зерна через Ізмаїльський та Ренівський порти, а також автомобільні пункти пропуску, Цвеліх для Вязьмікіна здійснює неправомірний збір коштів з зазначених експортерів.

02 ноября 2022

Мер Чернігова під час облоги міста займався евакуацією автомобілів, а не людей - ВІДЕО


Чернігівський міський голова Владислав Атрошенко потрапив в черговий гучний скандал. Як з’ясували журналісти, в перші дні вторгнення росії, мер Чернігова вивозив з міста автомобілі компанії «Богдан-авто», яка належить Порошенко-Свинарчуку. З останніми Владислава Атрошенко пов’язує не тільки давня дружба, а ще й бізнес інтереси. В Чернігові мер опікується бізнесом Порошенко-Свинарчука і не дивно, що саме їх автівки стали приоритетними в порятунку, а не люди.

За інформацією журналістів, частину автомобілів так і не вдалося вивезти на західну Україну через бойові дії, які вже точилися в передмісті Чернігова. Деякі з них опинилися у військових, які боронили Чернігів і продовжують їми користуватися зараз.

Наразі мер Чернігова прагне повернути ці автівки і розгорнув інформаційну компанію проти військових, які ними користуються. Обвинувачення озвучують підконтрольні активісти Владислава Атрошенка, які прямою мовою звинувачують військових в тому, що автівки «Богдан-авто» віджали і їх треба повернути.
Деталі дивіться у відеосюжеті.

26 октября 2022

ІT-шница во главе российской ботофермы. Что известно о скандальной днепрянке Анне Лемберг


Коллаборанты это не всегда «красные директора», выходцы из ОПЗЖ или бывшие силовики. Российские деньги не пахнут для многих вполне себе молодых и прогрессивных ровесников независимости Украины. Показательный кейс  развернулся в Днепре, где СБУ накрыла масштабную российскую ботоферму. Ее организовала местная зашкваренная жительница Анна Лемберг.

Прислужница оккупантов

20 октября глава Днепровской ОВА Валентин Резниченко сообщил о том, что злоумышленники создали почти 10 тысяч фейковых аккаунтов в социальных сетях. Они работали на украинский и западноевропейский рынок. Боты шерили российскую пропаганду про «нацистов», «преступления ЗСУ» и «бравых российских освободителей». Резниченко тогда заявил, что организовала ферму местная работница IT-сферы, которая «продала Родину за российские гонорары».

Позже политический аналитик Александр Кочетков, со ссылкой на свои источники, сообщил, что речь идет об Анне Лемберг, внучке знатного взяточника — ныне покойного ректора ДНУ Николая Полякова. Семейство крайне интересное. Тут и коррупция, и недвижимость в Крыму, и российские паспорта с подобающими ему «скрепами».

Анне Лемберг 31 год. Девичья фамилия Полишко. Родилась в Днепре, окончила дедовский ДНУ по специальности «информационно-коммуникационные технологии». Дед обеспечил внучке беззаботное студенчество: с победой в конкурсах красоты, получением всевозможных грантов и стипендий. Например, стипендией фонда Джорджа Сороса на обучение в University of Wisconsin-Eau Claire в 2011 году.

Когда выпускнице пришло время строить карьеру, дед снова пришел на помощь: предоставил ей целый государственный университет в частное пользование. На базе ДНУ тогда еще Анна Полишко развернула свою коммерческую деятельность: консалтинг по получению грантов GrantsEasy и школу маркетинга Grow Marketing School. Компании располагались в помещениях ДНУ без договора аренды, то есть — абсолютно бесплатно.

Ботофермы и анонимные telegram-каналы

Но даже с такими исходными данными «стартапы» не взлетели и Анна решила начать новый бизнес — ботофермы.

Одну из первых Анна «обкатала» на выборах ректора ДНУ, в которых участвовала ее мать — Татьяна Шевченко. По информации Александра Кочеткова, тогда «сомнительные pr-инструменты дочери занимались дискредитацией ее конкурентов». Среди этих инструментов — ресурсы «Вісник ДНУ», канал «Темный рыцарь ДНУ» в telegram и facebook.

Во время выборов ректора, с ноября по декабрь 2020 года, «Темный рыцарь ДНУ» опубликовал целую серию заказных материалов против соперников Татьяны Шевченко: Дробахина Олега, Сергея Оковытого, Анатолиия Санина и других.

Бизнес-проект «ДНУ»

Семейный подряд во главе с ректором Поляковым усиленно доил государственный университет. Помимо бесплатных помещений для стартапов внучки, в одном из общежитий муж дочери ректора, Татьяны Шевченко, Владислав Шевченко обустроил частный лабораторный центр «Вис Медик». Заработанные на платных анализах деньги проходили мимо кассы ДНУ. В этом же здании располагалась кафедра общей медицины, которую возглавляла Татьяна Шевченко. Там же Анна Полишко организовывала платные курсы. Позже Шевченко подтвердила: лаборатория платит за аренду символическую 1 гривну, при этом университет закупил для бизнеса ее мужа оборудования на 5 млн грн.

Сам ректор Николай Поляков заслуживает отдельного внимания, хотя уже и пребывает в лучшем мире. В свое время его продвигал лично президент Леонид Кучма. В 2017 году Поляков возглавил неформальный рейтинг «Токсичный ректор» — за плагиат, торговлю дипломами, подделку документов и просто кричащую коррупцию.

Подчиненных Полякова не раз брали на получении взяток от студентов. ДНУ продавал браконьерам лицензии якобы для «научно-исследовательского лова рыбы». Выдавал дипломы студентам, которые ни разу не посетили университет, поскольку все время обучения находились за границей. Студенты и коллектив не раз добивались его отставки, но Поляков руководил ДНУ до самой смерти. Вместо положенных законом 2-сроков, он провел в кресле ректора 22 года.

Семейный русский мир

В 2010 году Поляков вступил в Партию регионов. В том же году избрался депутатом Днепропетровского горсовета и членом комиссии по вопросам образования, культуры, молодежи и спорта. В январе и феврале 2014 года возил студентов ДНУ в Киев на так называемый антимайдан. Уже через 2 дня после бегства Януковича из партии вышел.

Поляков всегда отличался пророссийскими взглядами, был сторонником «духовных скреп». В 2010 году он сделал патриарха Кирилла, точнее КГБэшника Гундяева, почетным доктором ДНУ, вручил ему грамоту, целовал руки и предоставил ему университетскую трибуну для лекций «о тесной связи науки и веры».

Гундяев и Поляков в поклоне

Хозяйка российских ботоферм Анна Полишко в 2017 году стала Лемберг — вышла замуж за уроженца России Андрея Лемберга. До 2014 года он занимался перепрошивкой и настройкой iPhone. В октябре 2020 внезапно стал кандидатом в депутаты горсовета от ОПЗЖ. В апреле 2020 зарегистрировал ФОП. Регулярно посещал Израиль, владеет недвижимостью в Днепре и ездит на новом Lexus, который оформлен на жену Анну.

Семье Лембергов также принадлежит недвижимость в оккупированном Крыму, куда Антон регулярно наведывается. Известно по крайней мере об одних апартаментах, оформленных на Анну. Они находятся на живописном Южном берегу — Большая Ялта, ПГТ. Восход, ул. Авроры, дом 46. Согласно данным крымского агентства недвижимости, по этому адресу находятся апартаменты VIP-класса.




Сейчас для предприимчивого семейства Поляковых-Полишко-Лембергов наступили не лучшие дни. Коррупционер Поляков на том свете, внучку-русофилку взяла СБУ, а оккупационная армия РФ терпит поражение и не сможет «освободить Днепр от нацистов». Так что ждать помощи им неоткуда. Внучке влиятельного деда и «перспективной IT-шнице» Анне светит конфискация и 10 увлекательных лет в тюрьме за измену Родине.

28 сентября 2022

У подельников замминистра инфраструктуры Васькова прошли обыски


В Рени прошли обыски у директора порта и фирм-прокладок, де-факто принадлежащих замминистра инфраструктуры Васькову и местным криминальным элементам, работающим на Дунае под крышей ФСБ, пишет телегра-канал "Шептун".

Данным ОПГ во главе с Юрием Васьковым были созданы фирмы-прокладки: Дунайтранзит сервис и Дунай транссервис, которые получили от директора порта в бесплатное пользование складские помещения для хранения зерна (предыдущих арендаторов со склада вышвырнули представители криминального мира).

Далее экспортеры зерновых были вынуждены работать в порту исключительно через указанные фирмы, иначе шансы вывезти зерно равнялись нулю. Коррупционная мзда составляла от 20 долларов с тонны, которые платились на иностранные счета. Схема приносила в среднем более 10 млн. долларов в месяц.

Примечательно, что в свое время коррупционные метастазы в Одесском регионе пустил относительно молодой, но уже зажравшийся Юрий Васьков ещё при Януковиче он умостился в кресло начальника Одесского морского порта и оттуда начал стремительные «заслуги» перед Родиной.

Компания Васькова вынуждала зернотрейдеров и судовладельцев отчислять сумасшедшие выплаты руководству АМПУ и дунайским портам. Еженедельно схемы чиновников приносили миллионы долларов теневого дохода!

Весь парадокс заключается в том, что несмотря на послужной список коррупционных дел и трогательную любовь к русскому миру Васьков награжден орденом "За заслуги" II степени ко Дню Независимости Украины.

26 сентября 2022

Відомий податковий блогер з Харкова може бути причетним до фінансування тероризму


Олексій Тройніков, який ще донедавна позиціонував себе як експерт з податкового планування і роздавав повчальні інтерв’ю харківським ЗМІ, виявився людиною з довгим  шлейфом. Колишній киянин набрався боргів і за даними ресурсу «Судова влада України» фігурує у численних судових провадженнях з питань повернення грошей в особливо великих розмірах. Крім цього інформація щодо Тройнікова міститься у реєстрі боржників одразу за кількома виконавчими провадженнями.

За даними ЗМІ, котрі посилаються на правоохоронні органи України, Олексій Тройніков та члени його угрупування фігурують у діяннях із наступними кримінально-правовими кваліфікаціями: вимагання (ч.4 ст.189), примушування до виконання цивільно-правових зобов’язань (ч.3 ст.355), шахрайство (ч.3 ст.190 ККУ), підроблення документів (ч.3,4 ст.358 ККУ), введення в оману суду або іншого уповноваженого органу (ч. 2 ст. 384 ККУ) та ін.

Крім цього Головним слідчим  управлінням НП в ході досудового розслідування кримінального провадження № 12017000000001574 був проведений обшук за місцем  проживання Тройнікова. Серед виявленого та вилученого – печатки та штампи іноземних підприємств, у тому числі тих, які фігурують у матеріалах СБУ про фінансування тероризму шляхом торгівлі вугіллям з окупованих Росією територій.

Відомо, що Тройніков наразі перебуває за межами України, попри діючі обмеження щодо виїзду чоловіків призивного віку. Зважаючи на це, правоохоронними органами України вивчається питання щодо повідомлення йому про підозру заочно та оголошення Тройнікова Олексія Олександровича 1 лютого 1977 року народження у розшук.

09 сентября 2022

Ким насправді є інваліди, яким львівська податкова повертає ПДВ


Як виявило днями видання "Главред", у Львові низка громадських організацій може бути причетна до діяльності конвертаційних центрів, в яких відмиваються великі суми. При цьому їх очолюють особи, яких можна вважати підставними, адже місце реєстрації у них одне, як у самих власників, так і бенефіціарів.
Зокрема, громадська організація "Організація осіб із інвалідністю "Новий шлях Галичини", яку заснували вісім юридичних осіб. Ця ГО заснувала Підприємство Об’єднання Громадян "Галицька продуктова гільдія" і Підприємство Об’єднання Громадян "Козацький шлях", які зареєстровані у Львові за адресою вулиця Рудненська, будинок 14-А. Ці фірми очолює пан Сторощук Володимир Андрійович. Він же є директором ТОВ "Західний аграрний холдинг", яке фігурує в журналістських розслідуваннях щодо викриття мережі конвертаційних центрів, створених таким собі Василем Васильовичем Костюком.
Щодо цього холдингу існує справа про банкрутство, яка порушена за заявою кредитора з вимогами 700 тис. грн.. Однак, варто звернути увагу на те, що справа порушена лише 20.08.2022 року, тоб-то вже після публічної інформації щодо можливих схем з незаконного відшкодування ПДВ у Львівській області. Ще цікавішим є той факт, що лише після цього Головне управління Державної податкової служби у Львівській області згадало про борги даної компанії і подало вимогу до цієї компанії на понад 85 млн. грн. несплачених податків.
Також організації ПОГ "Галичанка ЛВ" Громадської організації осіб з інвалідністю "Новий шлях Галичини" було відшкодовано ПДВ в цьому році на суму 19 586 900 грн. Одним із засновників є пані Даниляк Олександра Михайлівна, яка є засновником/бенефіціаром двох підприємств, до одного з яких (ТОВ "ЕКСПРОМ-ТОРГ") застосовані спеціальні економічні санкції, згідно з рішенням РНБО від 02.04.2021 року.
Звертає на себе увагу і робота підприємства "Об’єднання громадян "ЛЕВПРОД". Там отримали відшкодування ПДВ в 2022 році в розмірі 18 107 000 грн. Колишнім директором підприємства був Ігор Васильович Костюк. Ймовірно він є сином сином вищезгаданого Василя Костюка. Останній же причетний і до громадської організації "Допомога Лева". Її співзасновником є Даналакі Василь Васильович, який одночасно є співзасновником (50%) ТОВ "Укрриба ЛТД", де раніше бенефіціаром виступав все той же Василь Костюк. Інший співзасновник ГО "Допомога Лева" — Шабаковський Роман Юрійович, який разом з Римським Іваном Зеновійовичем у липні минулого року створили ГО "Об’єднання осіб з інвалідністю "Довіра Людям", яка 18.08.2021 року створює три підприємства, а саме, ПОГ "Промвсе" за адресою: місто Львів, вулиця Городоцька, будиинок 355-Г, — адреса, що й фірми пов’язані із Даналакі. Директором цього підприємства є Геровський Тимофій Олександрович (ймовірно син Геровського Олександра Михайловича – директора ТОВ "Укрпродм’ясо" та колишнього бенефіціара ТОВ "Укрриба ЛТД").
Окрім того, очільником львівського ПОГ "Прод Мяско" є Боб’як Дмитро Іванович, який є співзасновником ГО "Наш Космач". Серед співзасновників останнього є також Василь Костюк.
За адресою у Зимній Воді біля Львова зареєстрована ПОГ "Рибкапром". Там же зареєстрована ТОВ "Фіштранс", власником якої є Даналакі. Той же Даналакі є власником ТОВ "Укрриба компані".
Зазначимо, що бенефіціарним власником ТОВ "Укрриба ЛТД" в минулому був все той же Василь Костюк, якого пов’язують із ексголовою ДПС України Сергієм Верлановим. І у вузьких колах саме Василя Костюка називають одним із співорганізаторів найбільших конвертаційних центрів в Україні.
На питання, чому саме організації людей з інвалідністю стають засновниками підприємств, які "успішно" працюють з ПДВ, відповідь проста — відповідно до пункту 197.6 статті 197 Податкового кодексу України, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з постачання товарів та послуг, що безпосередньо виготовляються підприємствами, які засновані громадськими об’єднаннями осіб з інвалідністю.
І це ще не все, упродовж цього року отримала відшкодування ПДВ ще одна компанія, а саме ТОВ "Говерла ХХІ". Дане підприємство отримало з державного бюджету 7,2 млн. гривень. Керівником компанії є Шокуров Дмитро Юрійович. Але є один нюанс — людина з таким ж прізвищем та ім’ям, перебуває на обліку в Центрі обліку нічного перебування бездомних осіб. Іншими словами є безхатьком.
Нагадаємо, це вже не перший скандал із поверненням ПДВ львівськими податківцями. Згідно з розслідуванням журналістів місцевого видання "Діло", серед підприємств, які отримали компенсацію ПДВ в регіоні, є ТОВ "Речстиль" та ТОВ "Експертторг Плюс", які очолює пані Діана Ходак, яка зареєстрована на Львівщині. Її діти вперше почули від журналістів про те, що їхня мати очолює вказані підприємства.
Зокрема, магазин-склад товариства "Експертторг плюс" зареєстрований у липні цього року у селі Зубра, під Львовом. Тут мала б відбуватися гуртова торгівля фруктами та овочами. Приміщення наразі зачинене. Згідно з даними видання, інформацію про склад вищевказана компанія подала до органів ДПС лише в липні цього року. Однак фіскальний орган зовсім не збентежила відсутність складу для фруктів, якими підприємство нібито наторгувало на понад 500 млн грн.
"Із усієї зібраної інформації ми можемо зробити висновок, що найімовірніше Діана Ходак є підставною особою і насправді не керує двома підприємствами. Але цим фірмам держава відшкодовує десятки мільйонів гривень ПДВ. Така ситуація може свідчити про участь цих підприємств у шахрайських схемах. Все це є ознакою порушення закону", — резюмували у ЗМІ.

07 сентября 2022

Уголовный бизнес Мони Маймана. Аспекты...

Прикрываясь войной Михаил Майман устроил настоящий бизнес на крови украинских солдат, утверждают в Интернет-издании "Фраза".
Героическая борьба украинского народа, его искренняя самоотдача и неимоверное стремление к победе к нашему глубокому сожалению создала некое пространство возможностей для людей которых трудно как-то назвать человеком.

29 августа 2022

Рейдерство під час війни: силовики намагаються заблокувати роботу провідного українського виробника соняшникової олії


Групу компаній ViOil звинувачують у співпраці з державою-агресором на підставі того, що її засновник нібито має громадянство рф. Сама промислова група звинувачення відкидає.

Рейдерство – це явище, яке можна назвати однією з головних недуг сучасної України. Наявність незаконних схем захоплення бізнесу та їхня широка “популярність” – одна з найбільших перешкод на шляху перетворення нашої держави на повноцінного члена демократичної спільноти. При цьому, всі рейдерські схеми, насправді, дуже прості. У їхній основі – незаконні рішення судів і незаконне сприяння правоохоронних органів.

“Замовні” судові рішення легко відрізнити. Такі справи завжди розглядають без сповіщення зацікавлених осіб, щоб законні власники не могли вжити дій для захисту своєї власності. Судді також безсоромно порушують норми законодавства: накладають арешти на майно, рахунки, корпоративні права, не маючи на це реальних підстав.

Після початку повномасштабної російської агресії, на жаль, подібна практика не припинилась. Навпаки – окремі корумповані посадовці у силових структурах отримали додаткові важелі для розправ над бізнесом. Яскравий приклад – ситуація із промисловою групою Vioil, до якої входять ПрАТ «Чернівецький олійно-жировий комбінат» та ПрАТ «Вінницький олійножировий комбінат».

Українська промислова група ViOil входить у топ-10 світових постачальників соняшникового шроту та є одним із найбільших підприємств олійножирової галузі України. Група забезпечує робочими місцями понад дві тисячі людей, постачає високоякісну сонячну олію та іншу продукцію до більше ніж 100 країн в усіх куточках земної кулі.

Група компаній ViOil потрапила до рейтингу провідних постачальників соняшникового шроту за версією глобальної маркетингової компанії Infinity Business Insights, яка спрогнозувала розвиток ринку до 2028 року.

За 30 років роботи на українському та світовому ринках ViOil виріс з агропідрозділу регіонального холдингу у велику промислову групу, що впевнено входить до трійки найбільших виробників соняшникової олії в Україні.

До 2022 року бізнес-дітище вінницького підприємця Віктора Пономарчука щорічно реалізувало близько 300 тисяч тонн соняшникової та ріпакової олії. Потужність переробки сягнула понад мільйона тонн насіння олійних культур на рік, а сукупна ємність зберігання на елеваторах групи – до 200 000 тонн.

Як і решта українського бізнесу, промислова група зазнала тяжких втрат внаслідок російського вторгнення. Блокування чорноморських портів російськими окупантами, порушення звичних маршрутів логістики, – все це призвело до того, що виробничі показники скоротилися вдвічі. Однак підприємства не зупинили роботу та зберегли робочі місця своїх працівників. Ба більше –  попри збитки, ViOil продовжує активно опікуватися соціальними питаннями, підтримує місцеві громади.

Так, у липні 2022 року група компаній надала мільйон гривень для подолання наслідків російської ракетної атаки на Вінницю – рідне місто засновника ViOil Віктора Пономарчука. Гроші також пішли на допомогу родинам постраждалих від терористичного нападу.

А на початку серпня за фінансової підтримки групи на Вінниччині відбувся благодійний футбольний турнір серед дитячих команд регіону: 80 маленьких спортсменів отримали від промисловців подарунки, а громада під час свята зібрала кошти для тих, хто наразі найбільше потребує підтримки.

Проте повномасштабна війна – це не єдиний виклик, який постав перед групою компаній. Починаючи від квітня цього року правоохоронці розслідують низку кримінальних проваджень щодо діяльності ViOil.

Слідство проводять одразу три правоохоронні органи – Головне слідче управління Національної поліції, Подільське управління поліції Києва, Державне бюро розслідувань. Кожна з цих структур розпочала окремі провадження за майже однаковими статтями Кримінального кодексу. Йдеться про нібито здійснення групою компаній ViOil господарської діяльності в інтересах громадянина російської федерації, реалізацію продукції на території рф та ОРДЛО, розміщення прибутків на рахунках російських банків.

Таким чином, три різні органи проводять досудове розслідування у трьох різних кримінальних провадженнях за одним і тим же фактом. При цьому, жоден із них не має права цього робити, адже вказані статті (про економічну співпрацю з ворогом) є підслідними Службі безпеки України, а не поліції та ДБР.

Всі звинувачення зводяться до того, що фактичний власник і керівник групи ViOil Віктор Пономарчук має громадянство російської федерації. Натомість, у самій групі компаній стверджують, що Пономарчук є громадянином Республіки Кіпр. З трьох років постійно проживає в Україні у місті Вінниця, де відомий вагомим внеском у розвиток рідного міста.

Промислова група заперечує і торгівлю з ОРДЛО та виведення коштів до рф. Навпаки, впродовж останніх п’яти років компанії сплатили до державного та місцевих бюджетів України понад півмільярда гривень. Для розвитку діяльності – брали позики в українських і міжнародних банків. Все це підтверджується документами.

Наразі діяльність промислової групи Vioil намагаються заблокувати. При цьому порушують вимоги Кримінального процесуального кодексу, “заспамлюючи” суди одними і тими ж клопотаннями про арешт майна та рахунків.

Таким чином, ми бачимо спроби знищити те, що дивом вціліло від російських ракет та російської економічної блокади. Замість відновлення економіки, яке життєво необхідне для України – спостерігаємо створення передумов для зачищення залишків дієздатного бізнесу. В умовах війни такі дії – це свідома чи несвідома гра на боці окупанта.