09 сентября 2022

Ким насправді є інваліди, яким львівська податкова повертає ПДВ


Як виявило днями видання "Главред", у Львові низка громадських організацій може бути причетна до діяльності конвертаційних центрів, в яких відмиваються великі суми. При цьому їх очолюють особи, яких можна вважати підставними, адже місце реєстрації у них одне, як у самих власників, так і бенефіціарів.
Зокрема, громадська організація "Організація осіб із інвалідністю "Новий шлях Галичини", яку заснували вісім юридичних осіб. Ця ГО заснувала Підприємство Об’єднання Громадян "Галицька продуктова гільдія" і Підприємство Об’єднання Громадян "Козацький шлях", які зареєстровані у Львові за адресою вулиця Рудненська, будинок 14-А. Ці фірми очолює пан Сторощук Володимир Андрійович. Він же є директором ТОВ "Західний аграрний холдинг", яке фігурує в журналістських розслідуваннях щодо викриття мережі конвертаційних центрів, створених таким собі Василем Васильовичем Костюком.
Щодо цього холдингу існує справа про банкрутство, яка порушена за заявою кредитора з вимогами 700 тис. грн.. Однак, варто звернути увагу на те, що справа порушена лише 20.08.2022 року, тоб-то вже після публічної інформації щодо можливих схем з незаконного відшкодування ПДВ у Львівській області. Ще цікавішим є той факт, що лише після цього Головне управління Державної податкової служби у Львівській області згадало про борги даної компанії і подало вимогу до цієї компанії на понад 85 млн. грн. несплачених податків.
Також організації ПОГ "Галичанка ЛВ" Громадської організації осіб з інвалідністю "Новий шлях Галичини" було відшкодовано ПДВ в цьому році на суму 19 586 900 грн. Одним із засновників є пані Даниляк Олександра Михайлівна, яка є засновником/бенефіціаром двох підприємств, до одного з яких (ТОВ "ЕКСПРОМ-ТОРГ") застосовані спеціальні економічні санкції, згідно з рішенням РНБО від 02.04.2021 року.
Звертає на себе увагу і робота підприємства "Об’єднання громадян "ЛЕВПРОД". Там отримали відшкодування ПДВ в 2022 році в розмірі 18 107 000 грн. Колишнім директором підприємства був Ігор Васильович Костюк. Ймовірно він є сином сином вищезгаданого Василя Костюка. Останній же причетний і до громадської організації "Допомога Лева". Її співзасновником є Даналакі Василь Васильович, який одночасно є співзасновником (50%) ТОВ "Укрриба ЛТД", де раніше бенефіціаром виступав все той же Василь Костюк. Інший співзасновник ГО "Допомога Лева" — Шабаковський Роман Юрійович, який разом з Римським Іваном Зеновійовичем у липні минулого року створили ГО "Об’єднання осіб з інвалідністю "Довіра Людям", яка 18.08.2021 року створює три підприємства, а саме, ПОГ "Промвсе" за адресою: місто Львів, вулиця Городоцька, будиинок 355-Г, — адреса, що й фірми пов’язані із Даналакі. Директором цього підприємства є Геровський Тимофій Олександрович (ймовірно син Геровського Олександра Михайловича – директора ТОВ "Укрпродм’ясо" та колишнього бенефіціара ТОВ "Укрриба ЛТД").
Окрім того, очільником львівського ПОГ "Прод Мяско" є Боб’як Дмитро Іванович, який є співзасновником ГО "Наш Космач". Серед співзасновників останнього є також Василь Костюк.
За адресою у Зимній Воді біля Львова зареєстрована ПОГ "Рибкапром". Там же зареєстрована ТОВ "Фіштранс", власником якої є Даналакі. Той же Даналакі є власником ТОВ "Укрриба компані".
Зазначимо, що бенефіціарним власником ТОВ "Укрриба ЛТД" в минулому був все той же Василь Костюк, якого пов’язують із ексголовою ДПС України Сергієм Верлановим. І у вузьких колах саме Василя Костюка називають одним із співорганізаторів найбільших конвертаційних центрів в Україні.
На питання, чому саме організації людей з інвалідністю стають засновниками підприємств, які "успішно" працюють з ПДВ, відповідь проста — відповідно до пункту 197.6 статті 197 Податкового кодексу України, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з постачання товарів та послуг, що безпосередньо виготовляються підприємствами, які засновані громадськими об’єднаннями осіб з інвалідністю.
І це ще не все, упродовж цього року отримала відшкодування ПДВ ще одна компанія, а саме ТОВ "Говерла ХХІ". Дане підприємство отримало з державного бюджету 7,2 млн. гривень. Керівником компанії є Шокуров Дмитро Юрійович. Але є один нюанс — людина з таким ж прізвищем та ім’ям, перебуває на обліку в Центрі обліку нічного перебування бездомних осіб. Іншими словами є безхатьком.
Нагадаємо, це вже не перший скандал із поверненням ПДВ львівськими податківцями. Згідно з розслідуванням журналістів місцевого видання "Діло", серед підприємств, які отримали компенсацію ПДВ в регіоні, є ТОВ "Речстиль" та ТОВ "Експертторг Плюс", які очолює пані Діана Ходак, яка зареєстрована на Львівщині. Її діти вперше почули від журналістів про те, що їхня мати очолює вказані підприємства.
Зокрема, магазин-склад товариства "Експертторг плюс" зареєстрований у липні цього року у селі Зубра, під Львовом. Тут мала б відбуватися гуртова торгівля фруктами та овочами. Приміщення наразі зачинене. Згідно з даними видання, інформацію про склад вищевказана компанія подала до органів ДПС лише в липні цього року. Однак фіскальний орган зовсім не збентежила відсутність складу для фруктів, якими підприємство нібито наторгувало на понад 500 млн грн.
"Із усієї зібраної інформації ми можемо зробити висновок, що найімовірніше Діана Ходак є підставною особою і насправді не керує двома підприємствами. Але цим фірмам держава відшкодовує десятки мільйонів гривень ПДВ. Така ситуація може свідчити про участь цих підприємств у шахрайських схемах. Все це є ознакою порушення закону", — резюмували у ЗМІ.

07 сентября 2022

Уголовный бизнес Мони Маймана. Аспекты...

Прикрываясь войной Михаил Майман устроил настоящий бизнес на крови украинских солдат, утверждают в Интернет-издании "Фраза".
Героическая борьба украинского народа, его искренняя самоотдача и неимоверное стремление к победе к нашему глубокому сожалению создала некое пространство возможностей для людей которых трудно как-то назвать человеком.

29 августа 2022

Рейдерство під час війни: силовики намагаються заблокувати роботу провідного українського виробника соняшникової олії


Групу компаній ViOil звинувачують у співпраці з державою-агресором на підставі того, що її засновник нібито має громадянство рф. Сама промислова група звинувачення відкидає.

Рейдерство – це явище, яке можна назвати однією з головних недуг сучасної України. Наявність незаконних схем захоплення бізнесу та їхня широка “популярність” – одна з найбільших перешкод на шляху перетворення нашої держави на повноцінного члена демократичної спільноти. При цьому, всі рейдерські схеми, насправді, дуже прості. У їхній основі – незаконні рішення судів і незаконне сприяння правоохоронних органів.

“Замовні” судові рішення легко відрізнити. Такі справи завжди розглядають без сповіщення зацікавлених осіб, щоб законні власники не могли вжити дій для захисту своєї власності. Судді також безсоромно порушують норми законодавства: накладають арешти на майно, рахунки, корпоративні права, не маючи на це реальних підстав.

Після початку повномасштабної російської агресії, на жаль, подібна практика не припинилась. Навпаки – окремі корумповані посадовці у силових структурах отримали додаткові важелі для розправ над бізнесом. Яскравий приклад – ситуація із промисловою групою Vioil, до якої входять ПрАТ «Чернівецький олійно-жировий комбінат» та ПрАТ «Вінницький олійножировий комбінат».

Українська промислова група ViOil входить у топ-10 світових постачальників соняшникового шроту та є одним із найбільших підприємств олійножирової галузі України. Група забезпечує робочими місцями понад дві тисячі людей, постачає високоякісну сонячну олію та іншу продукцію до більше ніж 100 країн в усіх куточках земної кулі.

Група компаній ViOil потрапила до рейтингу провідних постачальників соняшникового шроту за версією глобальної маркетингової компанії Infinity Business Insights, яка спрогнозувала розвиток ринку до 2028 року.

За 30 років роботи на українському та світовому ринках ViOil виріс з агропідрозділу регіонального холдингу у велику промислову групу, що впевнено входить до трійки найбільших виробників соняшникової олії в Україні.

До 2022 року бізнес-дітище вінницького підприємця Віктора Пономарчука щорічно реалізувало близько 300 тисяч тонн соняшникової та ріпакової олії. Потужність переробки сягнула понад мільйона тонн насіння олійних культур на рік, а сукупна ємність зберігання на елеваторах групи – до 200 000 тонн.

Як і решта українського бізнесу, промислова група зазнала тяжких втрат внаслідок російського вторгнення. Блокування чорноморських портів російськими окупантами, порушення звичних маршрутів логістики, – все це призвело до того, що виробничі показники скоротилися вдвічі. Однак підприємства не зупинили роботу та зберегли робочі місця своїх працівників. Ба більше –  попри збитки, ViOil продовжує активно опікуватися соціальними питаннями, підтримує місцеві громади.

Так, у липні 2022 року група компаній надала мільйон гривень для подолання наслідків російської ракетної атаки на Вінницю – рідне місто засновника ViOil Віктора Пономарчука. Гроші також пішли на допомогу родинам постраждалих від терористичного нападу.

А на початку серпня за фінансової підтримки групи на Вінниччині відбувся благодійний футбольний турнір серед дитячих команд регіону: 80 маленьких спортсменів отримали від промисловців подарунки, а громада під час свята зібрала кошти для тих, хто наразі найбільше потребує підтримки.

Проте повномасштабна війна – це не єдиний виклик, який постав перед групою компаній. Починаючи від квітня цього року правоохоронці розслідують низку кримінальних проваджень щодо діяльності ViOil.

Слідство проводять одразу три правоохоронні органи – Головне слідче управління Національної поліції, Подільське управління поліції Києва, Державне бюро розслідувань. Кожна з цих структур розпочала окремі провадження за майже однаковими статтями Кримінального кодексу. Йдеться про нібито здійснення групою компаній ViOil господарської діяльності в інтересах громадянина російської федерації, реалізацію продукції на території рф та ОРДЛО, розміщення прибутків на рахунках російських банків.

Таким чином, три різні органи проводять досудове розслідування у трьох різних кримінальних провадженнях за одним і тим же фактом. При цьому, жоден із них не має права цього робити, адже вказані статті (про економічну співпрацю з ворогом) є підслідними Службі безпеки України, а не поліції та ДБР.

Всі звинувачення зводяться до того, що фактичний власник і керівник групи ViOil Віктор Пономарчук має громадянство російської федерації. Натомість, у самій групі компаній стверджують, що Пономарчук є громадянином Республіки Кіпр. З трьох років постійно проживає в Україні у місті Вінниця, де відомий вагомим внеском у розвиток рідного міста.

Промислова група заперечує і торгівлю з ОРДЛО та виведення коштів до рф. Навпаки, впродовж останніх п’яти років компанії сплатили до державного та місцевих бюджетів України понад півмільярда гривень. Для розвитку діяльності – брали позики в українських і міжнародних банків. Все це підтверджується документами.

Наразі діяльність промислової групи Vioil намагаються заблокувати. При цьому порушують вимоги Кримінального процесуального кодексу, “заспамлюючи” суди одними і тими ж клопотаннями про арешт майна та рахунків.

Таким чином, ми бачимо спроби знищити те, що дивом вціліло від російських ракет та російської економічної блокади. Замість відновлення економіки, яке життєво необхідне для України – спостерігаємо створення передумов для зачищення залишків дієздатного бізнесу. В умовах війни такі дії – це свідома чи несвідома гра на боці окупанта.

21 августа 2022

Десять заповедей от Кремля для Украины


На авторском Телеграм-канале военного журналиста Сергея Ауслендера появились-таки те пресловутые 10 пунктов "обновленных" условий Кремля, выполнение которых, якобы, может гарантировать Киеву прекращение агрессивных действий, точнее, полномасштабной войны против него со стороны Российской Федерации и Белоруси (https://t.me/voinasordoy/264).

03 августа 2022

СБУ раскрыла агентурную сеть ФСБ РФ. Киевскую областную ячейку курировал коллаборант Костя Калоша (Константин Бедовой)


Служба безопасности Украины раскрыла очередную агентурную сеть ФСБ России, которая действовала на территории Украины. Как нам стало известно, киевский «анклав» курировал коллаборант и криминальная шестерка Костя Калоша (Константин Бедовой).

По данным СБУ, двух агентов — в Одессе и Ивано-Франковске — уже задержали. Патологический трус Калоша пока остается на свободе, так как успел вовремя сделать из Украины ноги.

Как сообщалось ранее, российские оккупанты планировали «назначить» Калошу комендантом села Белогородка на Киевщине, в случае захвата области. Об этом свидетельствуют документы, которые россияне побросали при отступлении. Этому предполагаемому «повышению» предшествовало долгое и плодотворное сотрудничество коллаборанта Калоши с ФСБ. Еще накануне полномасштабного вторжения СМИ сообщали о том, что Калоша организовал отряды боевиков для захвата водоканала и других провокаций в столице. Базы ДРГ размещались в доме Калоши (Белогородка, ул. Чернобыльская) и в принадлежащих ему зданиях в Киеве: по улице Боженко, 86, а также на ул. Антонова, 4, в здании стоматологии, где действует подконтрольная Калоше нарколаборатория.

Сам Калоша решил ждать «российских освободителей» с безопасного расстояния — еще до 24 февраля он выехал из Украины в Болгарию. Недавно украинские патриоты оставили ему послание в Киеве, а также «навестили» в  болгарской Варне.

Фасад принадлежащего Калоше здания на ул. Боженко после акции патриотов

Постоять за себя в драке Калоша был не в состоянии, и дело не только в трусости. Дает знать о себе многолетнее употребление синтетических наркотиков, из-за которых он стал терять не только остатки разума, но даже зубы.

Единственное, что ему оставалось делать — собрать чемоданы и сбежать в Молдову. По нашим данным, он находится неподалеку от Кишинева. Странно, почему коллаборант выбрал «загнивающую Европу», а не единомышленников в так называемой «Приднепровской Молдавской Республике». Боится, что российские спецслужбы спросят, куда подевался аванс, выданный «горе-коменданту Белогородки»?

Костя Калоша — известный сепаратист, который неоднократно делал антиукраинские заявления. Открыто поддерживал Путина и агрессию РФ, утверждал, что «Украина и Россия —  единая страна — Российская Империя», а «Путин — наш лидер». Записывал видео с «Путин помоги» и называл воинов «Азова» убийцами.

В эфире пропагандистского НТВ рассказывал, как «Америка захватила власть на Украине», а на своем ютуб-канале призывал отказываться от украинского гражданства и свергать политический строй. Когда его идеи не нашли поддержки, называл украинцев предателями и «умственно отсталыми идиотами».

В апреле 2022 года в сети появилось открытое письмо Калоши Путину. В нем коллаборант просит «освободить Украину от неофашистов», а также предоставить ему гражданство и политическое убежище в РФ.

05 июля 2022

Сергій Гарус, який звинуватив Чернігівську ОВА в злочинах, виявився псевдоволонтером та шахраєм


Минулого тижня на телеграм каналах «Український телеграм», «Украина сейчас» та інших, в один день було розміщено пост  чернігівця Сергія Гаруса із звинуваченнями в бік Чернігівської ОВА. Неочікувана увага до раніше невідомої людини на загальноукраїнських ресурсах викликала нашу зацікавленість, а тому ми вирішили розібратися, хто такий цей Сергій Гарус, і чого його пост на сторінці в Фейсбук раптом  став загальновідомим.

Гарус - шахрай та псевдоволонтер

Телеграм канал «Украина Сейчас», який зазвичай висвітлює важливі теми, раптом опустився до Чернігівської області та опублікував фейсбучний пост нікому не відомого чернігівця Сергія Гаруса, який був представлений трохи не головним волонтером області. Цей пост під копірку підхопили на інших телеграм каналах. Ми пошукали і побачили, що у всіх відкритих джерелах немає жодної згадки про волонтера Сергія Гаруса, як і про його волонтерську діяльність. На сторінці самого Сергія, на яку посилаються телеграм канали, також обмаль інформації про його волонтерство окрім пари світлин, де він їде в машині. У нас навіть виникли сумніви, чи реальна це людина. Та, як виявилося, такий собі Сергій Гарус таки існує. Тому ми поспілкувалися з чернігівськими волонтерами і дізналися наступне.

По-перше, Сергій Гарус не є волонтером і жодної участі у волонтерських організаціях не брав. Як стверджує Олександр Я. (прізвище попросив не розкривати - ред.), Гаруса в Чернігові не було від початку бойових дій, він виїхав з родиною на західну Україну і повернувся лише тоді, коли росіяни відступили. Олександр Я. переконаний, що Гарус і не міг бути волонтером, бо вже давно є партнером відомого в місті сепаратиста і колаборанта Сергія Андроса, який за часів Януковича був нардепом-регіоналом і брав активну участь в антимайдані. Він переконаний, що це і є та сама п’ята колона, на яку розраховували росіяни, коли почали вторгнення до України. Олександр дивується, чому СБУ і досі не перевіряє таких людей на предмет їх зв’язків з окупантами. Особливо зараз, коли вони розповсюджують різну брехню з метою розхитати суспільство.

Гарус був технічним кандидатом у Микитася

По-друге, Сергій Гарус має проблеми з законом і, за повідомленнями місцевих ЗМІ, є фігурантом кримінальних справ.

Так, Чернігівське видання ПіК 24.04.21 опублікувало матеріал «Амбулаторія в Іванівці може стати найдорожчою в Україні: прокуратурою розпочато кримінальне провадження», в якому викладено наступну інформацію:

«Днями в Іванівці урочисто відкрили амбулаторію загальної практики сімейної медицини. І, на перший погляд, це звичайна сільська амбулаторія, схожа на всі інші, які були відкриті у 2020 році. Однак, Іванівська може офіційно стати найдорожчою в Україні. За цю справу тепер взялися правоохоронні органи.
Як журналістам ПІКу повідомили в Чернігівській обласній прокуратурі, Козелецькою окружною прокуратурою розпочато кримінальне провадження за фактами привласнення бюджетних коштів при будівництві амбулаторії.
Відкриття провадження - це реакція правоохоронців на інформацію, поширену сайтом «Новини Чернігівщини» в статті «У Іванівці відкрили найдорожчу амбулаторію ім.Гаруса в Україні».
Автор публікації, що з`явилася 20 квітня, звинувачує колишнього голову Іванівської територіальної громади Сергія Гаруса у маніпуляціях. Їх результатом, йдеться у статті, стало те, що першочергова ціна будівництва амбулаторії зросла з 7,2 до 10,6 мільйона гривень. Тобто стала вищою на 3 «лимони». Згідно з наведеним листом Міністерства розвитку громад та територій України, вартість квадратного метра у ній складає понад 1 тисячу євро (!) в гривневому еквіваленті.
Відтак, за висновком журналіста, Іванівська амбулаторія стала найдорожчою в Україні. Незвичайну споруду для сільських медиків зводило ТОВ «Енергетичні сучасні комунікаційні технології». Компанію в Іванівку, за словами журналіста, запросив саме Гарус».

Окрім цього, ми знайшли публікації в місцевих ЗМІ, які стверджують, що окрім амбулаторії Сергій Гарус доклав руку ще й до Іванівського ЦНАПу, який також став одним з найдорожчих в Україні.

Любитель всього радянського

В публікаціях стверджують, що ЦНАП будувала одна й та сама ТОВка, що й амбулаторію, і що дане товариство пов’язане з самим Гарусов.

На жаль, ми так і не знайшли жодних відомостей про кримінальні справи проти Гаруса, і чим вони скінчилися. В окружній Козелецькій прокуратурі, яка минулого року відкривала провадження, нам так і не змогли надати відповідь, що з даною справою. В свою чергу, в обласній прокуратурі нам сказали, що справа під їх контролем, але через військові дії її розслідування затягнулося.

Політичний слід

Як виявилося, Сергій Гарус пов’язаний не тільки з колишніми регіоналами, про що ми писали на початку матеріалу. Але завдяки ним після Революції Гідності опинився в орбіті БПП. Це сталося в 2016 році на довиборах до Верховної Ради по 206 виборчому округу. Видання «Главком» в матеріалі «Мандати у спадщину. Кого партія Порошенка висунула на довиборах» розбирало цей кейс, а ми там знайшли прізвище і Сергія Гаруса.

«На цьому окрузі були призначені вибори через те, що обраний по ньому депутатом Владислав Атрошенко був обраний на останніх місцевих виборах мером Чернігова (до 2014 Атрошенко перебував у фракції регіонів). Щоб далеко не ходити, мер вирішив передати округ своєму помічнику.

З 2014 року працював помічником-консультантом народних депутатів від БПП - у Валерія Куліча, який нині є керівником Чернігівської ОДА, та у Владислава Атрошенко, який, як згадувалось вище, тепер є міським головою Чернігова» - йдеть в публікації «Главкома».

Та не зважаючи на рівень висування, Гарус був лише технічним кандидатом у скандальновідомого Максима Микитася, який тоді і переміг. Попри низький результат Сергія Гаруса, він вже за декілька місяців переміг на виборах сільського голови Іванівської громади, яка входить до округу Микитася. А наступного року задекларував кругленьку суму в 120 тисяч доларів, отриманих в виборному 2016 році. Схоже на те, що технічний кандидат Сергій Гарус того року отримав не тільки посаду, а ще й гроші за роботу на потрібного кандидата.

Замість підсумку

Чи правдиві слова написані Сергієм Гарусом в його пості? Відповідь на це запитання надали самі дописувачі. Ще більше про саму постать Гаруса розповіли волонтери, з якими ми поспілкувалися.

Найдорожчу сільську амбулаторію в Україні збудував саме Сергій Гарус

Наразі ми точно можемо сказати, що Гарус не є волонтером, яким його представили в публікаціях. І явно не він замовляв розміщення свого посту на загальноукраїнських телеграм каналах. За цими публікаціями стоять зовсім інші люди, які і оплатили ці розміщення. Для загального відома публікуємо розцінки - «Український телеграм» - 3000$ за публікацію, і стільки ж бере телеграм канал «Украина сейчас». Загалом же, за скромними підрахунками, публікації в загальнодержавних телеграм каналах обійшлися замовникам близько 20 000$. Хто ці люди і чи пов’язані вони з росіянами, мають дати відповідь компетентні служби. Що стосується його зв’язків з колишніми регіоналами, то вони очевидні.

А ще ми переконалися, що Сергій Гарус є шахраєм, який наживався, використовуючи свою посаду. А зараз вирішив прикритися поважним статусом «волонтера». Але крапку в цьому мають поставити правоохоронні органи. 

29 июня 2022

Затриманий Михайло Майман (Моня) допомагав колишньому голові Федерації боксу Продивусу вивозити кошти


Детективна історія за участю скандального Михайла Маймана на прізвисько «Моня», нещодавна затриманого СБУ, мала продовження. Чоловік завів бізнес-партнерство з не менш одіозним ексголовою Федерації боксу України Володимиром Продивусом та допомагає йому виводити з країни російські гроші.

Продивус — головний чорт украинского спорту, який ніколи не приховував симпатії до Росії. Навіть на п’ятий день повномасштабного вторгнення він продовжував «тєлєгу» про братські народи. «Политические распри превратились в братоубийственную войну, которая погубит не только наши отношения, но и страны», — написав Продивус у фейсбуці. Тобто, на його думку, до 24 лютого відносини між країнами були пречудовими. Він просто судить по собі. Бо окупація Криму та частини Донбасу, 8 років війни на Сході на його любов до росіян аж ніяк не вплинули. Буквально за місяць до вторгнення в мережі з’явилося відео, на якому друг Путіна Умар Кремльов (яке б ще в нього могло бути прізвище) в обіймах Продивуса розповідає, що «українці і росіяни — брати і єдиний народ». Кремльов — відомий прихильник Путіна. Він підтримує окупацію Криму, прилаштував кримських боксерів в чемпіонати Росії, брав участь у шабаші путінських байкерів «Ночные волки».

Кремльова нещодавна було переобрано головою Міжнародної асоціації боксу (IBA), яка не дозволяє українським боксерам використовувати національну символіку. Україна на нього не голосувала, а Продивус, звісно, радісно вітав свого приятеля з перемогою. Кремльов віддячив: включив Продивуса до Ради директорів IBA. Сам Продивус, до речі, хоча і любить росіян, робить це з безпечної відстані: з перших днів вторгнення і до сьогодні ховається в сонячній Іспанії.

Продивус очолював українську федерацію боксу з 2008 року. За цей час до нього накопичилось чимало запитань і щодо ефективності, і щодо використання коштів. Зараз, коли боксери, тренери, голови місцевих осередків ФБУ зі зброєю в руках захищають Україну, Продивус розповідає про «братів» та є відкритим сепаратистом. Колабораціонізм став останньою краплею, і Продивусу вказали на двері. Розуміючи, що залишився без роботи, він замислився над подальшим життям і бажано заможним — почав потроху виводити кошти з країни. Походження грошей сумнівне: окрім привласнених членських і спонсорських внесків, серед них є й капітал з РФ.

Тут Продивусу і знадобився побитий життям Майман він же Моня, який через відчай вже береться за будь-яку роботу. Здається, зашкваритися більше вже просто неможна, але Майман щоразу пробиває дно. За даними нашого джерела, він взяв гроші Продивуса і мав переправити їх в Росію через бойовиків «Л/ДНР», з якими має контакт ще з часів своєї служби в зоні АТО. 2 червня стало відомо про затримання Моні співробітниками СБУ. Це сталося на заправці «ОККО» в Дніпропетровській області. Затримання було пов’язане із нападом на військовослужбовців і угоном двух автівок.

«Страна» опублікувала відео після інциденту. На ньому Майман (Моня), перебуваючи в геть неадекватному стані, переповідає зовсім фантастичну історію. Мовляв, його викрали на замовлення Рамзана Кадирова, оскільки він, Моня, знімає про того роліки для TikTok. Потім розповів, що його хотіли вбити, а його адвокат — Андрій Циганков — «продав справу Маймана проти Киви Рабіновичу за 500 тисяч доларів». Після цього його начебто змушували копати яму, але, на щастя, пес Алтай врятував його з полону. У Маймана було би більше шансів знайти когось, хто повірив би у цю нісенітницю, якби не його репутація. Крім того, правоохоронці підтвердили: викрадення Моні — його хворобливі фантазії. Насправді його затримала СБУ за підозрою у торгівлі зброєю.

До 2014 року він займався ресторанним бізнесом. З початком війни пішов на фронт, де опинився в одному добробаті з Кивою. Моня був його заступником і не поділив із шефом потоки кешу від контрабанди товарів і наркотрафіку з так званих «Л/ДНР». У цивільному житті в Києві конфлікт між ними продовжився. В січні 2021 року Майман і Кива навіть побилися у столичному ресторані Mocco. Ще одна сутичка сталася у фешенебельному готелі Туреччини в липні того ж року.

Із початком повномасштабного вторгнення Росії Моня повернувся на службу. Ну як на службу… Входить в батальйон «Архангела Міхаїла», що налічує лише 17 осіб і безпосередньої участі в бойових діях не бере. Проте оперативно висвітлює успіхи ЗСУ на своїх сторінках — вони просто їздять по звільнених захисниками України населених пунктах, розповідаючи про свої «бойові подвиги».

Де зараз Майман і чи ведуться щодо нього слідчі дії, наразі невідомо. А що відомо напевно — ця особо є край небезпечною, тісно пов’язана з криміналітетом і латентними сепаратистами, і на війні займається чим завгодно, окрім захисту України від ворога.

03 мая 2022

Максим КУХАР: Основные выводы

Известный украинский журналист, а нынче защитник Украины, военнослужащий 95-й Отдельной десантно-штурмовой бригады Вооруженных сил Украины Максим Кухар поделился в "Фейсбук" своим небезинтересным, но субъективным анализом событий вокруг войны Российской федерации и Белоруссии против Украины, который постаралась по мере возможностей прокомментировать редакция издания "Ар₴ументум".

"1. Позиция союзников РФ в США базировалась на том, что Москва поможет сдерживать Китай. За это ей надо почти все прощать. Брюссель соглашался с этим тезисом. Но военный разгром РФ под Киевом и на Донбассе уничтожил ключевой смысл. Теперь РФ это ноль в борьбе с Китаем, если она так отгребает от ЗСУ.
Значит ошибку отправят в урну и поспешат забыть. А статус союзника против Китая вскоре получат Индия, Турция, Иран или кто-то другой."

При всем уважении, тезис о том, что РФ "имеет союзников" в США, надо, пожалуй, не ограничивать географически. Управляемая во многом уникальным триадоподобным синдикатом спецслужб и мафиозных группировок (далее будем именовать его "криминально-кагебистский синдикат") Россия, в которой некто "Путин" всего лишь внешняя вывеска и "раскрученный бренд", можно сказать, чемпион планеты по "киданию" своих доверчивых союзников на дальние расстояния. Не хотевший сразу ссорится с Россией Леонид Кравчук - получил инспирированную Кремлем попытку провозглашения независимости в Крымской области, которая закончилась созданием автономной республики в унитарной стране и, кстати, "Революцию на граните", результатами которой воспользовались явно не в Украине (чего только стоит "нулевой вариант"!). Казалось бы привыкший "вместе воровать" с некоторыми российскими олигархами Леонид Кучма - получил Тузлу и под конец второй каденции - "Оранжевую революцию", которую как-то странно "выиграли" представители другой, хотя и "партнерской" комсомольско-кагебешной "команды" во главе с якобы "проамериканским" Виктором Ющенко. Когда стало понятно, что из американского в этой "команде" только гражданство пани Катерины Ющенко, ее детей и парочки подружек, и потому все дела "российской мафии" в Украине в нужном Кремле ключе подаются в Вашингтоне, - пришлось "дать очередной шанс" Виктору Януковичу. Последнего, чтоб не "юлил" уже непосредственно "обложили" преданные вышеупомянутому триадоподобному криминально-кагебешному синдикату люди. Но "жадность" ближайшего окружения Януковича, воспетая пострадавшими во многих посольствах, вынудила другое, более алчное к личной власти, нежели к деньгам, "крыло" из этого же окружения, при поддержке тех же российских "мафиози" (мол, "зачем платить больше?!"), уговорить некоторых влиятельных заокеанских друзей запустить механизм очередной "цветной революции", чтобы "усмирить супостата Януковича". Когда последний обмяк от осознания того, какими методами его готовы "сносить", а тут еще кадры о казни Хусейна и Чаушеску, не говоря уже о растерзании Каддафи как-то кстати на "оппозиционных" телеканалах появились, неоставив никаких двузначностей, передача власти в руки якобы конкурентной, но абсолютно такой же комсомольско-кагебешной команде оказалась практически неизбежной, правда, для вовремя подкупленных заокеанских друзей пришлось слепить что-то пафосное типа "Революции достоинства". Незначительное рассогласование между башнями Кремля, как видно, являющимися сосредоточием нескольких разных, конкурирующих за ресурсы и власть сегментов криминально-кагебистского синдиката, привело к запуску, вероятно, согласованного с его заокеанскими контрагентами сценария развала Украины, но уже не только как постсоветского общества, но и как государства, реализация которого с разными фазами интенсивности происходит на данный момент и не может быть остановлена путем замены вывесок на кабинетах в Кремле или ожесточенным сопротивлением Украины. Последнее, значительно усложняя реализацию этого сценария и неприемлемо для инициаторов растягивая его во времени, создает лишь шанс для разрозненных и дезорганизованных сил, противостоящих данному криминально-кагебистскому синдикату, для синхронизации усилий для подготовки и нанесения по нему гарантировано разрушительных ударов. Умерший, убитый, осужденный по Гаагскому трибуналу или даже просто ушедший на покой Владимир Путин - абсолютно ничего не решит по сути данной, весьма глубокой проблемы с существованием в России хищного криминально-кагебистского синдиката, так или иначе управляющего практически всем пост-советским пространством и являющегося для многих околоправительственных кругов Европы, Америки, Африки и Азии - в меру "комфортным" и "понятным" контрагентом в транспортной, энергетической и прочих ресурсно-экономических сферах. Эти связи невозможно угробить за один день, потому что они требуют как минимум такой же "понятной", не говоря уже о "комфортной" замены, к чему украинские политики и стоящие за ними по-сути с позволения России появившиеся олигархи ни ранее, ни тем более сейчас - совершенно не готовы. Но у них все еще сохраняется призрачный шанс совершить настоящее чудо и "без подготовки" доказать как свою необходимость, так и неотвратимую насущность избавления мира от зажравшегося в своей безнаказанности криминально-кагебистского синдиката.

"2. Чем долше мы удержим РФ в ситуации позора вроде "взяли 3 села за неделю, а 4 потеряли" тем более выгодный договор капитуляции Москвы подпишем."

Как и говорилось ранее, любой договор о капитуляции Кремля без деконструкции и основательного уничтожения криминально-кагебистского синдиката им управляющего, а это иногда и в немалой мере достигается путем той же глубокой люстрации, - ничего не принесет, кроме предоставления этому синдикату времени на восстановление и перегруппировку своих усилий для достижения ранее поставленных и весьма очевидных целей - установление и сохранение тоталитарного контроля над территориями и природными ресурсами как минимум всего пост-советского пространства.

"3. Уже пора выдвигать пункт отставки Путина, как условие прекрашения войны с нашей стороны."

Звучит красиво, но в связи с вышеизложенным, отставку "вождя" не следует воспринимать как отставку его "режима", а всего лишь как "смену вывески" на этой явно охреневшей от своей безнаказанности мировой бензоколонке!

"4. Эпохальное крушение Москвы умножает силы недавно созданного неформального союза Турции, Израиля, Саудовской Аравии, Египта и Великобритании.
И ЕС это скоро почувствует, когда его начнут выметать из Северной Африки."

Великобритания уже очень давно предпринимает потуги восстановить свое некогда империалистическое влияние на Планету. Так или иначе это уже случилось и планомерно реализуется, о чем свидетельствует небывалое в последние десятилетия сближение бывших колоний, включая "свободолюбивые" США. Зрелище, как успевает готовиться к глобальным кризисным процессам планетарного масштаба Китай, заставляет всех здравомыслящих представителей делового мира, не говоря уже о геополитическом уровне, предпринимать усилия не просто по сохранению уровня прибыли, но и по собственному выживанию, и если таковым препятствует какая-то бюрократическая процедура или маленькое с позиции ВВП национальное государство - они просто и безапелляционно уничтожаются. Очень не хочется признавать, что нечто подобное происходит и с Украиной. А в отношении Евросоюза, хорошо бы заглянуть в корень: это небезупречный, но крупнейший глобализационный эксперимент континентального масштаба, давший всем бесценный опыт по аспектам и возможностям будущего обустройства мира. Именно потому из этого эксперимента вышла Великобритания, т.к. фактически она была бенифициаром его результатов, а ведь эксперимент уже в очередной раз подошел к фазе, когда необходимо доказывать устроителям необходимость и перспективность его продолжения. А на это уже не совсем способны полностью подконтрольная США - ФРГ и борющаяся с ней за влияние Франция. Им уже очень скоро в Евросоюзе будет не до геополитики, особенно после присоединения Украины, которое будет происходить под колоссальным давлением именно устроителей эксперимента.

"5. Второй президентский срок Трампа выглядит почти неизбежным."

Так уж стало модным считать, что наиболее высокопоставленные лоббисты РФ в США оказались в лагере "республиканцев" и что бы последние не предпринимали, какие бы законы не "протягивали" - клеймо, выгодное оппонентам в лице "демократов" за ними закрепилось надолго. Но, едва ли Украине от знания истинного распределения российских "яиц" в этих жарко конкурирующих корзинах может стать легче, потому что "реально работают" только те решения, принятые на пользу Украине, которые полностью "устраивают" обе партии. Вернется ли Дональд Трамп в Белый дом, или отстоит еще право "порулить" Джо Байден - значительного изменения ситуации в Украине ждать, к сожалению, не стоит, потому хотя бы, что ни одна из партийных администраций серьезно не относится к стратегическому планированию будущего своей страны, доверяя в этом, якобы, независимым профессионалам, которые, в свою очередь, стараются быть по мере информированности объективными в прогнозах и анализе, получая условно одинаковое вознаграждение за свою работу от обоих политических партий и "их людей" в государственных структурах.
Будет ли Трамп, сильно переживающий за внутренние процессы в США и темпы роста экономики рад Владимиру Зеленскому в Киеве? Да, но только не более того, как Анджею Дуде в Варшаве или даже в Брюсселе. Будут ли претензии к Украине? Всенепременно! Найдется ли компромисс? Однозначно!!!
Кто бы не стал первым лицом в США, Украина должна понять только одно: её проблемы - это исключительно её проблемы, и как их преодолевать - решать ей, потому что никакие, даже самые закадычные друзья не станут решать наши проблемы, хотя бы потому что у них есть собственные. Помочь нашим потугам их решить на свою пользу - конечно, но решать за нас... увы!

Екатерина Журавлева, "Ар₴ументум"

12 марта 2022

Шойгу издал приказ, чтобы не платить участникам боевых действий в Украине

Это как раз тот случай, когда Сергею Шойгу не стоит сильно увлекаться, чтобы ненароком не подписать указ об освобождении от должности верховного главнокомандующего и арест Владимира Путина за отданный приказ наносить ракетные удары по жилым районам населенных пунктов Украины, пишет издание "Открытая Украина".
Ну, а если говорить серьезно, то создается впечатление, что российская военно-политическая верхушка всерьез пытается придумать способ отбелить собственную репутацию и переложить вину за десятки убитых детей и тысячи жертв среди гражданского населения Украины вследствие "военной спецоперации" на отдельных, слишком "ретивых" российских военных, в первую очередь тех, кто попал в украинский плен.
Однако, всем в мире давно известно, кем именно был отдан приказ нанести критические разрушения украинским городам. Поэтому переложить ответственность на принудительно назначенного козла отпущения ни Путину, ни Шойгу, уверены в "Открытой Украине", никогда не удастся.
Вдобавок, после выполнения этого приказа министра обороны РФ, военные России осознают, что безнаказанность за ракетные удары и бомбардировки Украины – это "мыльный пузырь". И к перспективе стать перегноем на украинских полях добавляется еще одна вполне реальная возможность – стать именно тем козлом отпущения, на которого будут пытаться повесить все военные преступления, совершенные Кремлем.
Как это отразится на морально-психологическом состоянии солдат из числа "русских освободителей" – этот вопрос скорее риторический.